Первинний облік виробничих запасів

1.3 Організація бухгалтерського обліку підприємства

Всі сільськогосподарські підприємства незалежно від організаційно – правових форм і форм власності зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність у відповідні органи з поданням повної неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства.

Питання організації бухгалтерського обліку на сільськогосподарському підприємстві належить до компетенції власника.

Власник несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів , реєстрів і звітності впродовж встановленого терміну.

Бухгалтерський облік на підприємстві ТОВ “ Флора” ведеться згідно із Законом „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996 від 16 липня 1999 р.

Наше господарство застосовує журнально – ордерну форму ведення бухгалтерського обліку.Сутність журнально – ордерної форми обліку полягає в застосуванні журналів – ордерів і допоміжних відомостей , які є основними обліковими реєстрами. Журнали – ордери побудовані за кредитовою ознакою, тобто кредитові обороти по кожному балансовому рахунку збираються у журналі – ордері , а дебетові обороти по цьому рахунку знаходять відображення у різних журналах – ордерах.

Журнально – ордерна форма обліку ґрунтується на принципах систематизації і накопичення в хронологічному порядку даних первинних документів , що відображають господарські операції безпосередньо у реєстрах синтетичного і аналітичного обліку. По синтетичних рахунках з великою номенклатурою облікових об’єктів, які мають значну кількість щомісячних записів господарських операцій, аналітичний облік ведуть у допоміжних відомостях і виробничих звітах, побудованих в основному , за дебетовою ознакою. Вони застосовуються лише в тих випадках, коли необхідні дані неможливо накопичувати безпосередньо у журналах – ордерах. Дані цих реєстрів потім переносять у журнали – ордери.

Журнали – ордери побудовані таким чином, що в них відображають однорідні за економічним змістом операції , а також операції, що взаємопов’язані між собою. Тому ряд журналів – ордерів (2с-г, 3с-г,4с-г, 8с-г,10с-г, 11с-г, 12с-г, 13с-г,15с-г) передбачені для обліку операцій по кредиту декількох синтетичних рахунків. В цьому випадку для кожного синтетичного рахунка виділено окремий розділ.

В журналах – ордерах , що призначені для синтетичного і аналітичного обліку , крім того , передбачено позиції аналітичного обліку ( журнали – ордери 6 с-г, 7 с-г, 8 с-г та ін).

Підсумкові дані в журналах – ордерах по кожному синтетичному рахунку в обов’язковому порядку необхідно звіряти з даними інших облікових реєстрів, в яких відображені записи по відповідних кореспондуючих рахунках.

Журнали – ордери побудовані так, що в них нагромаджуються і підсумовуються дані для перенесення їх до звітних форм.

Наприкінці місяця підсумкові дані кредитових оборотів із журналів – ордерів переносять до Головної книги, в якій підраховують обороти по дебету кожного рахунка. Головну книгу використовують для узагальнення даних журналів – ордерів, взаємної перевірки зроблених записів по окремих рахунках і складання звітного балансу.

У Головній книзі відображають початкове сальдо, поточні обороти і сальдо на кінець звітного періоду (місяця, кварталу, року) по кожному синтетичному рахунку. За методом подвійного запису суми дебетових і кредитових оборотів, а також дебетових і кредитових сальдо мають бути відповідно між собою рівними. Головна книга відкривається на рік.

Нажаль сьогодні в господарстві весь обліковий процес здійснюється вручну. В умовах ручної обробки записується якість інформації , продовжуються строки її опрацювання, а зростання затрат праці призводить до різкого збільшення управлінського персоналу. На сучасному етапі удосконаленню управління і поліпшенню якості економічної інформації сприяє використання ЕОМ для обліку, аналізу господарської діяльності і планування виробництва.