Історія розвитку аудиту в світі та характеристика тенденцій, що впливають на нього
У зв'язку з розвитком комп'ютерної техніки і сучасних інфор¬маційних технологій за останні десятиріччя посилилася тенденція зростання обсягів фінансово-економічної інформації, доступної для використання різними категоріями користувачів - акціонерами, інвесторами, кредитними і страховими організаціями тощо. Водно¬час зросла потреба у забезпеченні належної достовірності та якості фінансово-економічної інформації, яка потрапляє на ринок і може розглядатися як специфічний товар. Своєрідним "сертифікатом якос¬ті" для такої інформації є висновок незалежних аудиторів, який набагато збільшує її достовірність і, відповідно, вартість. Отже, аудит бере безпосередню участь у процесі виробництва та створення нової вартості.
Згадані тенденції є взаємопов'язані й у комплексі з іншими чинниками формують сучасне бачення аудиту.
Становлення і розвиток аудиту в Україні
Однією з причин гальмування розвитку аудиту в Україні є те, що вона впродовж багатьох століть була поневолена іншими держа¬вами. Рівень розвитку аудиту значною мірою залежав від розвитку продуктивних сил і виробничих відносин цих країн.
Західні землі до закінчення Першої світової війни входили до складу Австро-Угорської імперії, а потім - Польщі. За часів пану¬вання Австро-Угорської імперії на Західних землях України у ве¬ликих містах розвивались мануфактури, виникали нові промислові підприємства. Все це створювало певні умови для розвитку аудиту, оскільки власникам підприємств потрібний був незалежний контроль за використанням і збереженням їх капіталу
Поневолення Західних земель України панською Польщею дещо сповільнило розвиток аудиту. Польща порівняно з Австро-У горсь¬кою імперією у розвитку промисловості була відсталішою. Контроль за збереженням панських маєтків здійснювали певні наглядачі. Проте їх діяльність мало чим нагадує роботу аудиторів.Центральні, східні та південні-регіони України входили до складу Російської імперії. Розвиток аудиту в цих регіонах був адекватний його розвитку в Росії. Перша згадка про аудиторів в Росії відно¬ситься до початку XVIII ст., де аудиторами називали військових слідчих.
Звання аудитора в Росії було введено Петром І, який у війсь¬ковому статуті 1716 р. і в "Табелі про ранги" до військових чинів відніс і аудитора. В 1797 р. аудитори були переведені в цивільні чини, а 1833 р. з метою навчання аудиторів у Петербурзі заснована школу, названу пізніше Аудиторським училищем.
За характером посада аудитора поєднувала в собі посади діло¬вода, судового секретаря і прокурора. Після проведення в Росії військово-судової реформи 1867 р. посаду аудитора було скасовано. Спроби створити наприкінці XIX -початку XX ст. у Росії Інститут присяжних бухгалтерів (рахівників) закінчилися лише підготовкою документів, які регламентували його діяльність.
Професійної організації бухгалтерів (аудиторів) у Російській імперії так і не вдалося створити. Незалежні перевірки щорічних звітів акціонерних товариств проводилися ревізійними комісіями. До складу цих комісій часто входили акціонери, не завжди обізнані з обліком і контролем.
Після жовтневого перевороту 1917 р. та часів існування СРСР була сформована командно-адміністративна система. За цих умов контрольні функції повністю виконували контрольно-ревізійні орга¬ни. Водночас з цим існував партійний контроль.
Перші зародки аудиту можна віднести до 1987-1989 рр., коли почали діяти спільні підприємства з іноземним капіталом. В Укра¬їні було створене дочірнє відділення "Інаудиту".
Розвиток аудиту в Україні започатковано після розпаду Радян¬ського Союзу та створення незалежної держави.
На сучасному етапі розвитку національної економіки спостеріга¬ємо значні зміни у методах і механізмах господарювання, зумовлені розширенням і зміцненням недержавних форм власності, привати¬заційними процесами, розвитком міжрегіональних і міжнародних зв'язків, побудованих на ринкових засадах.
В Україні виникла нова категорія людей, реально здатних впли¬вати на економічну, соціальну і політичну атмосферу в державі, - категорія власників, їхньою характерною рисою є зацікавленість у стабільності, передбачуванні та відкритості всіх процесів, що відбу¬ваються у суспільстві, оскільки безпека будь-якого бізнесу визнача¬ється насамперед загальним становищем у державі та суспільстві.