Історія розвитку аудиту в світі та характеристика тенденцій, що впливають на нього

Отже, конкретні завдання аудиту найбільшою мірою визначаються характером наданих послуг і конкретизуються у договорі про вико¬нання тих чи інших робіт аудиторськими службами.

До чинників, що визначають мету і завдання аудиту, належить підхід до аудиту (еволюція методології аудиту).

На ранніх стадіях розвитку аудиту (підтверджувальний аудит) основною процедурою дослідження було підтвердження записів у системі обліку шляхом суцільної перевірки.

З розвитком аудиту орієнтація аудиторів змістилася на користь вибіркової перевірки на підставі результатів оцінки системи внутріш¬нього контролю й оцінки аудиторського ризику. Для підтвердження попередньо визначеного рівня аудиторського ризику аудитори ста¬ли використовувати тести системи внутрішнього контролю, залиш¬ків на рахунках бухгалтерського обліку.

В економічній літературі більшість вчених виділяє три етапи розвитку аудиту: підтверджувальний, системно-орієнтований, ризико-орієнтований.

В умовах підтверджувального аудиту основною метою і завдан¬ням аудиторської перевірки є попередження і виявлення помилок, зловживань і шахрайства. При системному або ризико-орієнтованому аудиті основною метою перевірки є підтвердження достовірності фінансової звітності.

Отже, на основі вивчення джерел наукової спеціальної літерату¬ри, аналізу чинних міжнародних і національних нормативів аудиту та практичного досвіду українських і закордонних аудиторських фірм

можна дійти висновку, що на мету і завдання аудиту (аудиторських послуг) впливають такі чинники

- види аудиту та аудиторських послуг;

- зміст договору на аудиторську перевірку;

- підходи до аудиту (еволюція його розвитку).

Функціональні завдання аудиту тісно пов'язані з функціональ¬ними обов'язками. Зі зміною виду аудиторських послуг і етапів аудиторського процесу змінюються функціональні завдання. У про¬цесі аудиту фінансової звітності ці завдання такі:

- вивчення бізнесу клієнта й укладання договору на аудиторсь¬ку перевірку;

- розробка плану і робочої програми перевірки;

- дослідження та збір аудиторських доказів;

- аналіз і оцінка аудиторських доказів;

- коригування плану та робочої програми;

- складання аудиторського висновку й акту виконання робіт.

Отже, аудит в Україні стає однією з важливих галузей науки і практики. Він значно розширює і якісно поліпшує традиційні фор¬ми контролю. З розвитком ринкової інфраструктури зростає потре¬ба в об'єктивній кількісній та якісній оцінці господарських явищ і фактів при визначенні їх відповідності встановленим критеріям та надання зацікавленим користувачам достовірної інформації про об'єкти господарської діяльності підприємства В цьому вбачається основна мета аудиту