Облік грошових засобів і розрахункових операцій

Готівка, видана під звіт на відрядження, але не витрачена, має бути повернена до каси підприємства не пізніше 3 робочих днів після закінчення відрядження, а видана на всі інші цілі - 10 робочих днів з дня видачі її під звіт і здана до каси банку не пізніше наступного дня.

Готівка, що видана під звіт, але не витрачена і не повернена до каси підприємства протягом 10 робочих днів з дня видачі її під звіт (за відрядження - протягом 3 робочих днів після закінчення відрядження), починаючи з наступного дня після закінчення зазначених строків, включається до суми фактичного залишку готівки в касі на кінець дня. Одержана в результаті сума порівнюється зі встановленим лімітом залишків готівки в касі.

У разі витрачання підприємством готівки з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці і виплатою дивідендів (доходу), ці кошти включаються до фактичних залишків готівки в касі того дня, коли були здійснені такі виплати, з подальшим порівнянням одержаної суми із затвердженим лімітом каси.

Всю грошову наявність зверх встановленого ліміту залишку готівки в касі, підприємства повинні здавати для зарахування на рахунок в банку.

Зверх встановлених лімітів підприємства мають право зберігати в своїх касах гроші тільки для виплати заробітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності, стипендії, пенсії і премії на протязі трьох днів, з дня отримання цих грошей в банку, включаючи день отримання. Своєчасно не виплачена заробітна плата повинна бути здана касиром у банк. При необхідності розрахуватись з робітником банк видає необхідну суму по першій вимозі підприємства.

Гроші, отримані підприємствами із банку, повинні використовуватись ними суворо по цільовому призначенню.

Найважливішими вимогами правильного оформлення і обліку касових операцій є:

негайний запис кожної здійсненої касової операції у касову книгу (додаток № 12), щоденне визначення підсумків у цій книзі і здача касиром під розписку бухгалтерові касових документів;

виписка бухгалтерією на кожну касову операцію прибуткових і видаткових ордерів (додатки № 13,14), додержання послідовності в нумерації і реєстрації цих коштів у реєстрі і передачі Їх для виконання касирові;

погашення касиром спеціальним штампом касових документів з метою неприпущення зловживання цими документами шляхом повторного їх використання;

встановлення наказом керівника підприємства осіб, що мають право підписувати касові документи, наявність у касира зразків підписів цих осіб і неприпустимість виконання касових операцій по непідписаних документах.[1]

Касові операції оформлюються документами, типові міжвідомчі форми яких затверджено Міністерством статистики України за угодою з НБУ і Міністерством фінансів України, і які мають використовуватися без змін на всіх підприємствах незалежно від їх відомчої підзвітності і форм власності.[2]

1.2. Порядок відкриття і призначення розрахункового рахунку.

Для зберігання тимчасово вільних грошей та здійснення розрахункових операцій кожному підприємству відкривають у відділеннях банку по місцю їх знаходження розрахунковий рахунок.

Розрахункові рахунки в національній валюті відкриваються підприємствам, що здійснюють науково-дослідну, виробничу й іншу комерційну діяльність з метою одержання прибутку, що володіють основними і оборотними засобами і мають самостійний баланс. Через них і здійснюються розрахунки шляхом відповідних записів (переносу сум) з розрахункового рахунку одного підприємства або зарахування на розрахунковий рахунок іншого.