Облікова політика

Поміж фахівців з обліку побутує помилкова дум¬ка про те, що розробка облікової політики цілком і повністю покладається на головного бухгалтера підприємства або особу (юридичну чи фізичну), яка здійснює бухгалтерський облік на підприєм¬стві. Можна навести безліч аргументів, які дово¬дять хибність такого твердження, - я обмежусь лише одним.Візьмемо, знову ж таки, нарахування аморти¬зації за основними засобами. Серед п'яти (плюс один) методів нарахування є надто складні, для виконання яких лише економічних знань зама¬ло, щоб із найменшим ризиком упроваджувати їх у практику. Для таких розрахунків потрібно знати технічні особливості того чи іншого об'єкта амортизації, технологічні умови його експлуатації, вивчити процеси морального старіння та ри¬нок продажів на такі або подібні засоби тощо. Усе це може безпосередньо впливати на строк корис¬ної експлуатації того чи іншого об'єкта основних засобів. Вимагати таких знань від однієї людини (головного бухгалтера) або однієї служби підпри¬ємства (бухгалтерії) принаймні нерозумно!

Тож можна погодитися на варіант, коли го¬ловбух ініціює питання до розгляду і разом зі сво¬єю службою бере у ньому активну (безпосеред¬ню) участь. Розроблення пропозицій, особливо щодо питань, які безпосередньо не стосуються бухгалтерського обліку та прийняття конкретних рішень, доречно покласти на спеціально створе¬ну комісію. А щоб не плодити усілякі комісії, найдоцільніше наділити такими повноваження¬ми постійно діючу інвентаризаційну комісію.

Оскільки ведення бухгалтерських операцій та складання фінансової звітності підприємства по¬винні базуватись на єдиних та незмінних мето¬дичних засадах, розроблення облікової політики слід розпочати до нового звітного року і завер¬шити до 31 грудня, щоб з нового фінансового року працювати за новими параметрами. Зразок наказу про облікову політику та практичні пора¬ди фахівця щодо змісту Наказу № 1 підприємства будуть уміщені в наступних номерах «ДК».

Новостворені підприємства розробляють об¬лікову політику до початку господарської діяль¬ності таким чином, щоб перша господарська операція відбувалася після затвердження.

Комісія за участю всіх причетних до розроб¬лення облікової політики спеціалістів приймає на своєму засіданні рішення щодо облікової політи¬ки (зміни окремих її положень). За формою обліко¬ва політика підприємства має вигляд наказу керівни¬ка (власника), на підставі якого головний бухгалтер складає проект наказу і зі всіма додатками та розра¬хунками передає на затвердження власнику (керів¬нику) підприємства. Наказ набирає юридичної сили з дня його підписання власником (керівником) під¬приємства і є обов'язковим для виконання всіма службами і працівниками підприємства.

Можливий варіант, коли облікову політику (зміни до неї) розробляє внутрішній аудитор під¬приємства, аудиторська фірма під керівництвом головного бухгалтера та за участю інших відпо¬відних спеціалістів або ж - якщо така фірма здійснює бухгалтерський облік на підприємстві - під керівництвом власника (керівника). Це завдання може входити до складу наданих послуг протягом проведення перевірки або бути предме¬том окремого договору.

Вплив зміни облікової політики на події й операції, що відбуваються (відбувались) на підприємстві

Доцільність зміни того чи іншого параметра комісія має встановити під час обов'язкової річної інвентаризації, а якщо 'їх розробляє аудиторська фірма, - під час аудиторської перевірки. При цьо¬му слід пам'ятати, що такі зміни можливі у випад¬ках, передбачених пунктом 9 П(С)БО 6 «Виправ¬лення помилок і зміни у фінансових звітах». Отже, облікова політика може змінюватися, коли:

• змінюються статутні вимоги (тобто при внесенні змін до статуту підприємства);

• змінюються вимоги органу, що затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку (тобто внесені зміни чи доповнення до П(С)БО або затверджене чергове П(С)БО);

• зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності під¬приємства.

Вплив зміни облікової політики на події й операції минулих періодів відображається у звітності шляхом:

• коригування сальдо нерозподіленого при¬бутку на початок звітного року;