Особливості внутрішнього аудиту
Особливості внутрішнього аудиту
Внутрішній аудит є одним із видів внутрішньогосподарського кон¬тролю суб'єктів підприємницької діяльності. Забезпеченню ефектив¬ності діяльності суб'єктів підприємницької діяльності багато в чому сприяють впровадження і правильна організація системи внутріш¬нього аудиту,
В умовах становлення ринкової економіки в Україні неабиякий інтерес викликає досвід зарубіжних країн щодо організації внутріш¬нього аудиту. Професійну організацію внутрішніх аудиторів у США було створено в 1941 р. як Інститут внутрішніх аудиторів. Свою діяльність Інститут будує на базі загальних професійних знань внут¬рішніх аудиторів, програми безперервного професійного розвитку, економічного кодексу, норм і програм сертифікації. Внутрішні ауди¬тори працюють як у державному, так і в приватному секторі. Внут¬рішні аудитори здійснюють незалежне експертне оцінювання управ¬лінських функцій фірми чи компанії. Вони надають своїй головній фірмі, яка здійснює управління, результати аналізу, оцінювання, ре¬комендації, поради й інформацію про діяльність підприємства, яке вони перевіряють. В основному, внутрішній аудит розглядає бухгал¬терську інформацію й її достовірність. Завдання внутрішнього аудиту - допомогти відповідним працівникам фірми чи компанії викону¬вати свої обов'язки максимально кваліфіковано й ефективно.
Внутрішні аудитори звітують перед вищим керівництвом підприємства. За внутрішній аудит відповідає сама фірма або один із її відділів, тобто контрольний орган всередині фірми. Керівник такого контрольного органу (або внутрішній аудитор) підпорядкований керів¬ництву підприємства. Внутрішній контрольний орган здійснює ауди¬торські перевірки на самому підприємстві або в його підрозділах.
Будучи на повному утриманні підприємства, цей контрольний орган (чи сам внутрішній аудитор) повинен довести необхідність свого існування. Для цього він покликаний сприяти підвищенню ефектив¬ності роботи підприємства, забезпеченню рентабельності й зміцнен¬ню його фінансового стану.
Мета внутрішнього аудиту - удосконалення організації й управ¬ління виробництвом, виявлення й мобілізація резервів його зростання.
Внутрішній аудит здійснюється на попередній стадії виконання комерційної, технологічної або фінансової угоди, у процесі її прохо¬дження і після завершення. Він дає експертну науково обґрунтовану оцінку господарським операціям і процесам.
Внутрішній аудит аналізує ситуацію ризику і застерігає від банк¬рутства, використовує ноу-хау для збільшення прибутку й ефектив¬ності нової технології, вживає заходів, що сприяють фінансовій діяль¬ності підприємства.
На наш погляд, доцільно в усіх галузях економіки, на кожному підприємстві запровадити систему внутрішнього аудиту з тим, щоб за цю роботу відповідала конкретна особа чи спеціальний відділ. Асиг¬нування на утримання такої аудиторської служби слід здійснювати за рахунок виявлених внутрішнім аудитом резервів підвищення ефективності роботи підприємства, зниження собівартості й збільшен¬ня прибутків.
Для аудиту адміністрації індивідуальних компаній наймають внутрішньогосподарських аудиторів. У США, наприклад, група внут¬рішньогосподарських аудиторів на окремих великих фірмах може включати сотні і більше осіб, які звітують перед президентом чи аудиторським комітетом ради директорів.
Внутрішньогосподарські аудитори можуть проводити звичайні перевірки на відповідність (визначати, чи дотримано в господарській системі тих специфічних процедур або правил, які приписані персо¬налу вищим керівництвом (адміністрацією), або займатися операцій¬ним аудитом (перевірка будь-якої частини процедур і методів фун¬кціонування господарської системи з метою оцінювання продуктив¬ності й ефективності). Після закінчення операційного аудиту мене¬джеру видають рекомендації для удосконалення операцій. Крім того, внутрішньогосподарські аудитори в останні роки набули високої кваліфікації щодо оцінювання комп'ютерних систем.
Внутрішньогосподарський аудитор забезпечує адміністрацію цін¬ною інформацією для прийняття рішень, які стосуються ефективного функціонування бізнесу. Він не залежить від функціонального управління, але не може не залежати від реальної ситуації. Користу¬вачі зовні навряд чи захочуть покластися на інформацію, що пере¬вірена внутрішнім аудитором, через відсутність у нього незалежності