Податок на додану вартість

Наявність структурних проблем у вітчизняному оподаткуванні ще виразніше простежується при порівнянні структури податкових надходжень у різних країнах (табл. 3.10).

Таблиця 3.10

Порівняння структури податкових надходжень України, Росії та США (за ознакою об’єкта оподаткування)

Як свідчать наведені дані, значну суму податкових надходжень в Україні (близько 50 %, на відміну від США) забезпечують непрямі податки, які безпосередньо не пов’язані з результативністю праці та капіталу і виступають фактором, що стримує попит. Структура сучасної податкової системи України сформувалася і продовжує видозмінюватися переважно для виконання фіскально-перерозподільчих завдань, недостатньо стимулюючи виробництво, хоча це і проголошено в основоположному Законі “Про систему оподаткування”. Наявність подібних суперечностей у нормативно-правовій базі становить велику проблему, яка походить від концептуальної невизначеності цілей економічної політики держави. Ефективність оподаткування може забезпечуватися за умови, що структура податкової системи формуватиметься адекватно цілям економічної політики, яка має сприяти, перш за все, економічному зростанню.

З точки зору вдосконалення внутрішньої структури податкової системи, особливе значення має структура податкових надходжень за ознакою суб’єкта оподаткування – юридичні та фізичні особи (табл. 3.11).

Таблиця 3.11

Структура податкових надходжень за ознакою суб’єкта оподаткування*

* Розраховано за даними Державного казначейства України.

Як свідчать наведені дані, майже 60 % податків і зборів сплачують фізичні особи, що могло б свідчити про завершення етапу трансформації економіки країни від командно-адміністративного до ринкового типу та зміну структури доходів господарюючих суб’єктів. Але оскільки до податків, що сплачують юридичні особи, у даному випадку не входять внески та платежі до державних цільових фондів, які за своєю суттю є додатковим податковим навантаженням та мають значну питому вагу у доходах Зведеного бюджету, то реально основними платниками податків залишаються юридичні особи. Це вказує на те, що процес структурних змін у податковій системі триватиме.У діючій податковій системі залишилася спрямованість на оподаткування доходу юридичних осіб (як раніше у державному секторі економіки), а потім його перерозподіл через бюджетну систему за пріоритетними напрямами, у тому числі й на соціальну сферу, тоді як у ринковій економіці працездатна людина (фізична особа) спроможна самостійно вирішувати проблеми власного соціального забезпечення (медичне, пенсійне страхування, приватна освіта тощо) завдяки отриманню доходу належного рівня. Лише у крайньому випадку такі функції бере на себе держава. Так, наприклад, частка оплати праці найманих працівників у ВВП у розвинених країнах становить: США – 60,6 %; Японія – 56,4 %; Німеччина – 54,5 % (за даними 1992 року), у той час як в Україні у 1999 році цей показник становив 46,2 % проти 53,1 % у 1990. Це дає підстави стверджувати, що ще не створено дієвого механізму перерозподілу доходів між суб’єктами податкової системи.

Врахування взаємозв’язків між окремими елементами системи є необхідною умовою прийняття рішень, адекватних уявленням про їх наслідки. Тому для дослідження суперечностей сучасної податкової системи важливо оцінити реальний взаємозв’язок між її окремими складовими. Саме ступінь та щільність такого зв’язку дозволяють вести мову про придатність певного податку для розв’язання поставлених функціональних завдань перед системою у цілому. З огляду на це, проаналізуємо зв’язок основних податків з ВВП – ключовим макроекономічним показником, який характеризує рівень соціально-економічного розвитку будь-якої держави (табл. 3.12).

Таблиця 3.12

Коефіцієнти парної кореляції між ВВП та основними податками у 1994–2000 рр.

Проведений кореляційний аналіз дозволяє зробити такі висновки.

По-перше, існує тісний зв’язок (коефіцієнт кореляції (R) більше 0,5) між реальним ВВП, дохідною частиною бюджету та основними податками, що її формують: податку на додану вартість (ПДВ) та податку на прибуток підприємств (ППП) (зокрема, у 1999 році надходження від сплати ПДВ і ППП становили 6,8 % та 5,8 % ВВП відповідно). На відміну від них, акцизи мають низьку залежність від бази оподаткування (R=0,286), а прибутковий податок з громадян та Пенсійний фонд – навіть від’ємне значення коефіцієнта кореляції.