Вивчення стану ринку продукції як зовнішнього чинника податкоспроможності суб’єктів господарювання

У випадку проведення аналізу на мікрорівні також необхідно враховувати, що на нові вироби підприємство може справляти вплив на формування цін і попиту. Одним із основних засобів впливу на формування попиту є реклама.

2. У зарубіжній практиці найбільша увага, на відміну від країн СНД, приділяється не ретроспективному, а перспективному аналізу. Підприємству важливо знати, які варіанти діяльності можливі у майбутньому і можливі результати цієї діяльності. Саме тому значна увага приділяється прогнозуванню майбутніх обсягів продажу, які забезпечать беззбиткове функціонування підприємства.

Але це питання має надзвичайно велике значення і для оподаткування, адже від обсягів продажу залежить сплата непрямих податків, а від рівнів беззбитковості та прибутковості залежить сплата прямих податків. Тому, прогнозуючи обсяг продажу, можна зробити висновки про майбутній фінансовий стан суб’єкта господарювання та про його здатність сплачувати встановлені податки у визначених розмірах.

Для прогнозування обсягів продажу, перш за все, необхідно правильно обґрунтувати виробничу потужність підприємства та з’ясувати, при яких обсягах випуску виробництво буде рентабельним, а при яких воно не буде приносити прибутку. З цією метою розраховують:1) беззбитковий обсяг продажу, який забезпечує повне відшкодування постійних витрат підприємства;

2) обсяг продажу, який гарантує підприємству необхідну суму прибутку;

3) зону безпеки підприємства або запас фінансової стійкості.

Для визначення цих показників можна використовувати як графічні, так і аналітичні методи. При визначенні беззбиткового обсягу продажу та зони безпеки підприємства найбільш зручним є аналітичний метод. При цьому використовується ряд показників маржинального аналізу:

1) маржинальний дохід. Може бути визначений різними способами:

а) постійні витрати + прибутки;

б) виручка від реалізації – змінні витрати;

2) точка критичного обсягу продажу в грошовому відношенні:

а) (виручка ґ постійні витрати) / маржинальний дохід;

б) постійні витрати / питома вага маржинального доходу у виручці від реалізації;

3) беззбитковий обсяг продажу у натуральних одиницях:

Тб = кількість проданої продукції в натуральних одиницях ґ постійні витрати / маржинальний дохід.

Для визначення точки критичного продажу можна також використати показник ставки маржинального доходу в ціні за одиницю продукції:

(сума маржинального доходу / кількість реалізованої продукції в натуральних одиницях).

Розраховують також точку критичного обсягу реалізації у відсотках до максимального обсягу. При цьому максимальний обсяг береться за 100 %:

Т = (постійні витрати / маржинальний дохід) ґ 100 %.

Ставка маржинального доходу також може бути визначена як різниця між ціною одиниці продукції та змінними витратами на одиницю продукції (питомими змінними витратами). Враховуючи це, точка критичного обсягу продажу може бути розрахована також за формулою: