Вивчення стану ринку продукції як зовнішнього чинника податкоспроможності суб’єктів господарювання

1. Стан ринку в країнах, де застосовуються економічні методи регулювання справляє вирішальний вплив на фінансовий стан та податкоспроможність юридичних і фізичних осіб. Навіть найпрогресивніша, з теоретичної точки зору, податкова політика (чи то держави, чи то підприємства) матиме невдалі наслідки, якщо її застосували без відповідного аналізу ринкового середовища. Слід завжди пам’ятати, що визначальним сигналом для розвитку виробничої та в цілому економічної активності є попит. Від його обсягів та еластичності залежать обсяги виробництва.

Еластичність попиту – це зміна попиту під впливом ряду факторів.

Кількісне значення еластичності виражається коефіцієнтом еластичності, який показує, на скільки відсотків змінюється попит на даний товар при зміні на 1% визначеного фактора.

Розрізняють еластичність за доходами і за ціною. Цінова еластичність показує, на скільки змінюється величина попиту на певний товар зі зміною його ціни:

Ер = ((Q2 – Q1,) / (Q1 + Q2)) / ((P2 – Р1) / (Р1 + Р2)).

Слід лише зауважити, що величина попиту змінюється у напрямі, протилежному зміні ціни (про це свідчить і нахил кривої попиту – згадайте з мікро-, макроекономіки). У зв’язку з цим при зменшенні цін за даною формулою ми отримаємо від’ємне значення результату. Тому слід використовувати розповсюджену практику “опускання” знака “мінус” при аналізі еластичності попиту за ціною.

Еластичність за доходами показує зміну попиту при зміні рівня доходів населення:

Ер = ((Q2 – Q1) / (Q2 + Q1)) / ((Y2 – Y1) / (Y2 + Y1)).

Якщо Е > 1 – попит еластичний; Е < 1 – попит нееластичний; Е = 1 – попит одиничної еластичності.

Перехресна еластичність – це відношення зміни попиту на товар до зміни в ціні товарів-замінників чи товарів-доповнювачів.

Якщо за результатами аналізу ми отримуємо значення коефіцієнта Ер > 1, тобто маємо еластичний попит (наприклад, за ціною), то це означає, що зниження цін на 1% дає підприємствам збільшення виручки більш ніж на 1%, тобто призводить до збільшення валових прибутків.

Саме тому детальному аналізу підлягають зміна обсягів попиту і його еластичності. Такий аналіз слід проводити як на макрорівні, так і в розрізі регіональних і локальних ринків. Визначаючи пропозицію, попит через рівноважні ціни впливає на обсяги доходів суб’єктів господарювання, на фінансові результати їхньої діяльності, на фінансовий стан в цілому. Таким чином, попит, як визначальна ринкова категорія, справляє вплив на здатність суб’єктів господарювання сплатити податки, передбачені державним законодавством. Але не слід забувати і про зворотний зв’язок між оподаткуванням і станом ринку. Не лише попит, як основна складова системи формування доходів підприємств, впливає на їх податкоспроможність, а й самі податки (перш за все перекладені на населення) здатні впливати на обсяг платоспроможного попиту. Тобто для будь-якої системи оподаткування характерна наявність двох різнонапрямлених чинників:

1. Попит визначає стан ринку і впливає на податкоспроможність підприємств.

2. Прямі податки з населення та всі непрямі податки впливають на платоспроможний попит.

Але характерною ознакою обох цих чинників є те, що їхня дія має однаковий результат: в обох випадках визначається кінцева можливість підприємств сплатити накладені на них податки.

Аналізуючи попит та стан ринку в цілому, слід, перш за все, враховувати, що такий аналіз здійснюється через дослідження зміни середніх цін. їхній рівень та його зміна (у тому числі під впливом непрямого оподаткування) визначає платоспроможність покупців, а значить – визначає обсяги платоспроможного попиту та можливі обсяги пропозиції на ринку. Від цього залежать і доходи підприємств, які є основною базою оподаткування.