Огляд законодавчої та нормативно-довідкової бази, наукової та навчально-методичної літератури, щодо обліку розрахунків з оплати праці

1. Огляд законодавчої та нормативно-довідкової бази щодо обліку розрахунків з оплати праці

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Цей закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фіз. звітності в Україні.

Закон України “Про оплату праці”. У цьому законі вживається два терміни – “Оплата праці” і “Заробітна плата”. Заробітна плата – це винагорода обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконавчої роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства (ст. 1 Закону України “Про оплату праці”).

Законом України “Про оплату праці” передбачаються дві сфери рулювання заробітної плати: на державному і договірному рівнях.

Державний рівень заробітної плати полягає у законодавчому регулюванні оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення мінімальної заробітної плати, а також інших державних норм і гарантій; встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ і організацій, що фінансують чи датуються з бюджету, регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів, а також шляхом встановлення податків на доходи працівників.

Договірне регулювання оплати праці здійснюється на основі системи соціально-партнерських угод, які укладаються на державному (Генеральна угода), галузевому (галузева угода) регіональному (регіональна угода) і виробничому (колективний договір) рівнях згідно із Законом України “Про колективні договори і угоди”.

Наказ Міністерства фінансів України та Головного управління Державного казначейства України від 10 грудня 1999 року № 114 “Про затвердження Плану розрахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ.

Цей план рахунків розроблений на підставі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, призначений для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій установ і організацій, основна діяльність яких ведеться за рахунок коштів державних або місцевих бюджетів (надалі – установи), та операцій з виконанням сільських, селищних і міських (міст районного підпорядкування) бюджетів.

Закон України “ Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. Цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичними або фізичними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” За цим законом платниками податку є:

-резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;

-нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Об’єктом оподаткування резидента є:

-загальний місячний оподаткований дохід;

-чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму оподатковуваного кредиту такого звітного року.

-Доходи з джерелом їх походження в Україні, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;