Інвестиційні податкові кредити як фактор фінансового розвитку регіону

Визначальними умовами надання інвестиційного податкового кредиту повинні бути:

– стале фінансове становище підприємства-позичальника, тобто систематичне отримання ним прибутку, з якого нараховується податок;

– переважно (не менше як 50 %) інвестиційна спрямованість у використанні власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійних лих, грошові накопичення громадян, юридичних осіб тощо);– наявність економічно обґрунтованого інноваційного проекту (бізнес-плану), який забезпечує після його реалізації підвищення ефективності виробництва, зростання загального обсягу отриманого підприємством прибутку та, відповідно, сум податку на прибуток як джерела компенсації інвестиційного податкового кредиту;

– термін окупності запозичених через інвестиційний податковий кредит коштів, тобто їх повернення до бюджету у вигляді додаткових надходжень податку на прибуток, не повинен перевищувати певну кількість, наприклад, п’яти років після реалізації інноваційного проекту.

Дотримання цих умов знижує ризик кредитора, у даному випадку держави, щодо ефективності використання інвестиційних ресурсів.

Споживачами інвестиційного податкового кредиту можуть бути суб’єкти підприємницької діяльності, а саме: підприємства усіх форм власності, яким для реалізації інноваційних програм не вистачає власних інвестиційних ресурсів.

Отже, інвестиційний податковий кредит як джерело формування інвестиційних ресурсів підприємств в Україні має багато позитивних моментів. Але надання такого кредиту потребує розробки чіткого механізму надання інвестиційного податкового кредиту.

Залежно від економічної кон’юнктури й цілей державної економічної політики визначатиметься різне коло підприємств, що можуть отримати податковий кредит. Але загальною умовою для всіх підприємств повинен бути прийнятний рівень кредитоспроможності.

На сьогодні до такого кола підприємств можна віднести, наприклад, ті, що здійснюють свою діяльність у пріоритетних галузях економіки України, а саме у галузях реального сектора економіки, які повільно розвиваються, але мають значний потенціал. Сюди можна віднести машинобудування, металургію, хімічну та легку промисловість. Це ті галузі, що спроможні найближчим часом наростити випуск ліквідної продукції, вони наукомісткі, тобто перспективні й здатні забезпечити роботою науково-дослідні установи.

Строк функціонування підприємства-позичальника повинен перевищувати, наприклад, 2 роки. Це допоможе уникнути отримання кредиту фіктивними підприємствами і зменшити кредитний ризик регіону.

Підприємство повинно мати економічно обґрунтований інноваційний проект, який після його реалізації забезпечує підвищення ефективності виробництва, зростання загального обсягу отриманого підприємством прибутку та відповідно сум податку на прибуток як джерела компенсації інвестиційного податкового кредиту.

Підприємство може розраховувати на отримання кредиту лише у тому разі, якщо не вистачає наявних власних коштів для реалізації програми.

Отриманню такого кредиту повинна передувати всебічна експертиза ефективності інвестиційного проекту і наявності умов, які б підтверджували реальні можливості підприємства щодо успішної реалізації цієї програми.

Визначення інвестиційного податкового кредиту в законі передбачає спрямованість коштів даного кредиту на інноваційний розвиток. Це правильно, оскільки саме ця спрямованість перспективна. Крім того, у розвинених країнах вважається, що всі інвестиції мають бути інноваційними, тоді як в Україні інвестицією вважається будь-яке вкладення коштів, у т. ч. заміна зношеного обладнання новим (не обов’язково більшого технологічного рівня). Але потрібно чітко визначити, яка саме діяльність може належати до інноваційної.

Строк кредиту є, мабуть, найскладнішим питанням у цьому механізмі. Специфіка податкового кредиту полягає в тому, що він повертається не шляхом погашення через певний проміжок часу, а у вигляді приросту податкових платежів підприємства через загальне зростання прибутку, отриманого внаслідок реалізації інноваційних програм.