Взаємообумовленість оподаткування та економічного розвитку

Такий підхід сприятиме не лише міжрайонному вирішенню соціально-економічного розвитку, але й внутрішньообласному. Ця проблема набула в Україні особливої актуальності в областях переважно сільськогосподарського типу господарювання. Адже саме сільська місцевість має досить низький рівень соціально-економічного розвитку, загострення соціальних проблем, екстенсивний тип землекористування. Вирішення цих проблем через розвиток переробної ланки АПК, наближення харчових підприємств до сировинних зон, створення невеликих спеціалізованих машинобудівних підприємств, потужної виробничої і соціальної інфраструктури не тільки сприятиме економічному відродженню сільської місцевості, підвищенню її інвестиційної привабливості, але й розширенню бази оподаткування за рахунок оподаткування і юридичних, і фізичних осіб. Одночасно це суттєво покращить територіальну організацію виробництва, диверсифікує галузево-територіальну структуру просторового каркасу розвитку, який об’єднує у першу чергу міські поселення України, рейтинг яких після запровадження ринкових відносин не тільки не знизився, але й має тенденцію до зростання. Багато центрів просторового каркасу розвитку відзначаються не стільки реалізованим, скільки потенційним потенціалом зростання (під таким потенціалом ми розуміємо інтегральний потенціал території, який є підґрунтям подальшого розвитку її продуктивних сил). Залежно від структури інтегрального потенціалу, потужності його природо - і трудоресурсної, виробничої, інтелектуальної, науково-технічної складової, від їх ролі у територіальному поділі праці, формування зовнішньої функції регіону (міжнародної, державної, районної, обласної) в Україні виділяються центри росту першого, другого і третього рівнів. Ці рівні визначають відповідно і рейтинг центрів – міжнародний (Київ, Одеса, Львів, Донецьк, Дніпропетровськ, Харків), державний (Луганськ, Херсон, Полтава), регіональний (Житомир, Рівне, Івано-Франківськ, Вінниця), обласний (Луцьк, Тернопіль, Чернівці, Кіровоград) тощо.

Звичайно, в умовах широкомасштабних трансформацій економічної системи класифікація центрів росту за їх рейтингом є умовною і часово-орієнтованою, а процеси розвитку і розміщення продуктивних сил – досить динамічними. Проте внаслідок цих процесів, незалежно від рейтингу, поступово зростають (або повинні зростати) фінансові ресурси не тільки великих, а й багатьох середніх і малих міст. При сприятливій макроекономічній ситуації у країні це повинно позитивно позначитись на розширенні бази оподаткування й активізації податконадходжень із регіонів, що сьогодні є дотаційними.

Варто наголосити також на важливості чинника підвищення рівнів соціально-економічного розвитку периферійних територій, а значить – і на зростанні їх податкоспроможності. Це досить суттєво, бо великі міста при нестабільній базі оподаткування мають характерні, специфічні саме для їх території (з великою надмірною концентрацією населення і виробництва) проблеми, вирішення яких вимагає значного фінансування і не дозволяє вважати їх “бездонними” джерелами надходжень у державний і місцевий бюджети, з метою подальшого перерозподілу між відсталими, “здебільшого периферійними, територіями”. Тому в контексті розширення бази оподаткування та збільшення грошових надходжень до бюджетів підвищення соціально-економічного розвитку останніх стає проблемою державної ваги, вирішення якої вимагає реалізації ефективної, регіональної політики як у її фінансовому, виробничому, так і податковому аспектах, що є особливо актуальним за умов великої диференціації рівнів соціально-економічного розвитку в Україні.

Література:1. Григораш Т.В. Фінансові чинники формування місцевих бюджетів // Фінанси України. – 2001. – № 5. – С. 61–64.; Гридчина М.В., Вдовиченко Н.И., Калина А.В. Налоговая система Украины: Учебное пособие. – К.: МАУП, 2001. – 128 с.; Литвиненко Я. Система оподаткування малого підприємництва як чинник підвищення ефективності його діяльності // Економіка. Фінанси. Право. – 2002. – № 1. – С. 17–21; Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці: Монографія. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2001. – 262 с.; Чугунов І.Я. Вплив податкової політики на мікро- та макроекономічні процеси: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / Харківський державний університет. – Х., 1997.; Шаблиста Л.М. Податки як засіб структурної передумови економіки. – Київ: Інститут економіки НАН України, 2000. – 217 с.; Шаблиста Л.М. Податкова політика у трансформаційний період //Актуальні проблеми економіки. – 2001. – № 3–4. – С. 26–33.; Єфіменко Т.І. Механізм перерозподілу фінансових ресурсів як важіль визначення податкового потенціалу: Монографія. – Дніпропетровськ: Видавництво ДУЕП, 2002. – 272 с.; Ефименко Т.И. Налоговая политика в Украине в условиях становления рыночного хозяйства // Зб. наук. пр. Української академії державного управління при Президентові України. – К.: Вид-во УАДУ, 2003. – Вип. 1. – С. 219–229.

2. Кириленко О.П. Зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів // Фінанси України. – 1996. – № 9. – С. 35–39.; Кириленко О.П. Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика). – К.: НІОС, 2000. – 384 с.

3. Кравченко В. Місцеві фінанси України: Навч. посібник. – К.: Знання, 1999. – 488 с.

4. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці: Монографія. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2001. – 262 с.