Концептуальні засади оподаткування в умовах ринкової трансформації економіки

В умовах ринкової трансформації економіки України перед державою виникла проблема побудови гнучкої та водночас фіскально ефективної податкової системи. Останнє необхідне для здійснення державного регулювання економічної активності. Застосування при цьому податкових важелів дозволить забезпечити економічне зростання на основі ефективного використання ресурсів, стимулювання інвестицій та підприємницької ініціативи. Проте податкова система повинна ґрунтуватися на засадах стійкості та довговічності, максимального задоволення основних потреб держави, задля яких вона створена. Світова практика доводить, що це можливо на основі максимального використання сегмента прямих податків як найбільш справедливої форми перерозподільних відносин. Останнє підтверджує актуальність дослідження питань концептуальних засад прямого оподаткування в Україні.

Питання концептуальних засад оподаткування взагалі та прямого зокрема розглядали в своїх працях такі відомі вітчизняні вчені-фінансисти, як Федосов В.М., Адрущенко В.Л., Соколовська А.М., Мельник П.В., Мельник В.М., Ляшенко Ю.І. та ін.

Кожна держава створює таку систему податків, яка б дозволила найповніше реалізувати притаманні їм функції. При цьому надзвичайно важливим є врахування історичної, соціально-економічної, ментальної специфіки даної країни та її народу.

Розглядаючи податкову систему України через призму наукового підходу до її створення, не можна стверджувати, що вона відповідає вимогам системності. Узгодженість між окремими податками до цього часу практично відсутня. На думку деяких економістів, держава забирає у своїх громадян такий обсяг прибутків, який унеможливлює не лише поступальний розвиток підприємницьких структур, а й їх поточне функціонування [1 ].

При визначенні розмірів податку, пільгового механізму, системи обліку доходів і витрат наш законодавець, схоже, практично ніколи не цікавився обсягами прибутку підприємця, і особливо тією їх частиною, що вже забрана державою раніше через перерозподільні відносини (у вигляді соціальних відрахувань, ресурсних платежів та ін.).

Серед основних засад податкової системи держави необхідно назвати і формування її вихідних принципів. Проводячи дослідження регулюючого та стимулюючого механізму оподаткування, у статті поставлено завдання з’ясувати, перш за все, які принципи держава визначає для реалізації на практиці в умовах ринкової трансформації економіки.

Принципи податкової політики, що відображають її завдання, визначені у постанові Верховної Ради України “Про основні положення податкової політики в Україні” від 4 грудня 1996 року:

– стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності – введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

– обов’язковість – впровадження норм щодо сплати податків та інших обов’язкових платежів, визначених на підставі достовірних даних про платників податків, відповідальності за порушення податкового законодавства;

– рівнозначність і пропорційність – справляння податків з юридичних осіб у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків та інших обов’язкових платежів на рівні доходи;

– рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до суб’єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, у т. ч. нерезидентів) при визначенні обов’язків щодо сплати податків та інших обов’язкових платежів;

– соціальна справедливість – забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення;

– стабільність – забезпечення незмінності податків та інших обов’язкових платежів і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

– економічна обґрунтованість – встановлення податків та інших обов’язкових платежів на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей, враховуючи необхідність досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;