Модель оптимального оподаткування зовнішньоекономічної діяльності

Посилення інтернаціоналізації господарського життя в останній третині минулого століття поклало початок глобалізації економіки, яка стала домінантою світового розвитку. Економічне самовизначення України безперервно пов’язане з її інтеграцією в світове господарство.

В останні десятиріччя відбулися глибокі зміни в характері та рушійних силах світового економічного процесу, співвідношенні стабілізуючих і дестабілізуючих факторів, їх взаємодії на поведінку основних господарюючих суб’єктів, на їх взаємовідносини один з одним і зовнішнім світом [1, с. 3]. Все це, звичайно, не могло не вплинути на регулювання системи оподаткування зовнішньоекономічної діяльності.

Проблеми формування системи державного регулювання зовнішньо-економічної діяльності економічними методами знайшли відображення в працях вітчизняних економістів І. Бураковського, А. Гальчинського, О. Гребельника, В. Пятницького. Ця ж проблематика розглядається в дослідженнях багатьох відомих зарубіжних учених і фахівців з міжнародної економіки А. Лаффера, В. Леонтьєва, Е. Ліндаля, Р. Майсгрейва, В. Познера та інших.

Проте критичний аналіз праць іноземних і вітчизняних дослідників дозволяє зробити висновок про недостатнє висвітлення деяких аспектів окресленої проблематики, пов’язаних із оптимізацією системи оподаткування зовнішньоекономічної діяльності.

Формуючи системи оподаткування суб’єктів ЗЕД, необхідно шукати компроміс між збереженням справедливості в оподаткуванні й мінімізацією негативного впливу на ефективність їхньої діяльності внаслідок сплати податків до бюджету.

Рівень оптимального оподаткування залежить від структури податків, їхнього взаємозв’язку і взаємодії з компонентами економічної сфери. Тому стабільність та ефективність реалізації податкової політики у зовнішньоекономічній діяльності на практиці забезпечується завдяки обґрунтованій концепції податкової гармонізації [2, с. 45].

На сьогодні виникають певні розбіжності між практичною податковою політикою та теорією оподаткування у зовнішньоекономічній сфері. При формуванні моделі оптимальної системи оподаткування зовнішньоекономічної діяльності теорія є лише джерелом для розробки рекомендацій.

З цією метою пропонується модель оптимального оподаткування зовнішньоекономічної діяльності, аналог якої був побудований у роботі Ліпіхіної Т. Д. [3]. У статті пропонується вдосконалення цієї моделі за рахунок використання ширшого математичного апарату та з урахуванням змін в економічній системі України за останні роки. Дана модель при відповідних умовах адаптована під такі типи інтеграційних об’єднань, як інтеграційне угруповання з країнами СНД і Європейського Союзу за участю України.

При дослідженні даної проблеми будується функція мети:

де функція, що буде досліджуватися на мінімум;

n(t) – параметри оподаткування (база оподаткування, об’єкт оподаткування, принцип оподаткування, форма оподаткування, преференційний режим, податкові пільги тощо);

и(t) – вектор управління простором оподаткування, який може бути представлений обраним видом інтеграційного об’єднання;

А – вектор коефіцієнтів коригування, який визначає прозорість для дослідження простору параметрів оподаткування;

В – вектор коефіцієнтів коригування, який визначає прозорість для дослідження вектора управління;

W – вектор адаптації законодавства;

t – часові інтервали, в яких відбувається процес моделювання.