Напрями удосконалення непрямого оподаткування України в сучасних умовах економічної інтеграції

Необхідно розглянути також підхід до оцінки та прогнозування податкових надходжень на основі моделювання кривої Лафера, особливість якої полягає у розрахунку та порівнянні фактичного та реального податкового навантаження [5; 6]. У цілому суть такого моделювання також базується на розрахунках ефективних ставок непрямих податків, зокрема ПДВ.

Рівень похибки постпрогнозів податкових надходжень за різними моделями коливається у значних межах, що є об’єктивним явищем. Але напрями удосконалення моделей прогнозування доходів бюджету лежать у площині включення до розрахунків коригуючих коефіцієнтів, що дозволили б ураховувати поточні зміни умов економічного розвитку.

У цьому контексті доцільно використовувати багатоваріантні розрахунки як в межах однієї моделі, так і з використанням різних моделей. Такий підхід у цілому реалізується в методиці прогнозування ПДВ, розробленій НДФІ.

У сучасних умовах слід чітко бачити стратегію реформування непрямого оподаткування, що дозволить більш об’єктивно коригувати моделі формування та прогнозування податкових надходжень до бюджету.

У даному контексті необхідно чітко визначитися із механізмами розширення бази оподаткування, кола платників податків і ставок податків. Зокрема, щодо перспектив реформування ПДВ, потрібно говорити про дослідження перспектив запровадження диференційованих ставок податку. Це завдання лежить у площині реалізації євроінтеграційних завдань. Хоча в цілому використання уніфікованої ставки ПДВ на початковому етапі запровадження ПДВ є виправданою, оскільки дозволила уникнути багатьох проблем з наповненням бюджету та адмініструванням податкових платежів. На перспективу саме диференційована ставка дозволить вирішити реалізацію загальновизнаної схеми реформування оподаткування – розширення бази і кола платників та зниження рівня навантаження податку.

Йдеться про те, що практичний досвід справляння ПДВ переконує у тому, що більш справедливим і фіскально виправданим є не виключення з оподаткування платників податків чи певних товарів, а запровадження диференційованих ставок. При ПДВ більший рівень нейтральності та вищий рівень регулюючої функції податку досягається при якомога ширшому охопленні платників податків і товарів та послуг, що ними реалізуються і споживаються.

У частині митного оподаткування на сучасному етапі виправданими будуть такі кроки, як запровадження умов СОТ щодо перетину митної території країни товарів і послуг, зниження митних платежів з товарів, що не виробляються в країні та товарів критичного імпорту, розширення дво- та багатостороннього співробітництва з фіксацією умов взаємної торгівлі.Йдеться про посилення ролі непрямого оподаткування в системі державного регулювання економічного розвитку, формування конкурентних умов на зовнішньому та внутрішньому ринках з метою стимулювання ділової активності та створення доданої вартості, що виступає базою оподаткування практично для всіх видів податків.

При цьому вважаємо, що головний акцент повинен робитись на дослідження впливу непрямого оподаткування на розвиток конкурентоспроможного внутрішнього ринку, оскільки зовнішній ринок функціонує на більш складних і в той же час досить формалізованих засадах. Головна увага повинна приділятися посиленню внутрішнього ринку товарів та послуг, а непрямому оподаткуванню у цій сфері необхідно відвести надзвичайно важливу роль.

Література:

1. Бабич Л.М., Барсук Р.П., Білостоцька В.О., Давиденко С.В., Остапенко Л.В. Формування доходної частини бюджету: методи та моделі. – К.: Нора-прінт, 1998. – 88 с.

2. Державна фінансова політика та прогнозування доходів бюджету України / М.Я.Азаров, Ф.О.Ярошенко, Т.І. Єфименко та ін. – К.: НДФІ, 2004. – 712 с.

3. Кноссен С. Формат ПДВ: уроки міжнародного досвіду // www.sefr.kiev.ua

4. Лайам Эбрилл, Майкл Кин, Жан-Поль Боден, Виктория Саммерс Современный НДС; Пер. с англ. – М.: Издательство „Весь Мир”, 2003. – 274 с.

5. Лондар С.Л. Фіскальні взаємовідносини в Україні // Економіка і прогнозування. – 2004. – № 2. – С. 48–59.