Оптимізація оподаткування як засіб запобігання ухилення від сплати ПДВ
3) продаж товарів іноземному покупцю (експорт), в операціях з яким застосовується знижена або 0 % ставка;
4) імпортування товарів через осіб, які мають пільги або не сплачують ПДВ при імпорті;
5) використання інших пільг, передбачених національним або міжнародним законодавством.У той же час необхідно зауважити, що зазначені вище схеми в певних ситуаціях будуть не оптимізацією, а ухиленням від сплати ПДВ. Наприклад, якщо постачальник не міг реалізувати зазначені в договорі товари чи послуги (не мав достатніх виробничих потужностей, ліцензій, дозволів, інших ресурсів тощо), а покупець (що здійснив передоплату) знав або повинен був знати про це, то у такому випадку угода укладена “поза людське око” і має на меті винятково скорочення податкових зобов’язань покупця, а отже, здійснена передоплата не пов’язана з господарською діяльністю, а суму сплаченого ПДВ не можна відносити до складу податкового кредиту. Таким чином, у цьому випадку здійснення передоплати є не оптимізацією, а ухиленням від оподаткування.
Такої ж думки дотримуються і податкові органи багатьох європейських країн. Зокрема, управління справляння непрямих податків Англії у справі проти компанії BUPA Hospitals Ltd довело, що “передоплата була здійснена винятково з метою зменшення платежів до бюджету і не відігравала ніякої ролі в господарській або економічній діяльності учасників угоди” [4].
Необхідно зазначити, що таке явище, як оптимізація оподаткування, існуватиме завжди, поки існує приватна власність.
Чи повинні податкові органи реагувати на дії платників, спрямовані на оптимізацію сплати ПДВ? На нашу думку, – так, повинні. Досвід показує, що в усі часи в усіх країнах законодавчі акти мали “дірки”, які використовувалися платниками податків для скорочення власних податкових зобов’язань, що неминуче призводило до зменшення надходжень до бюджету. Податковий орган як спеціалізована державна інституція, що здійснює контроль у сфері оподаткування, повинен своєчасно (навіть завчасно) виявляти такі “дірки” та подавати на розгляд державних органів відповідні проекти законодавчих актів.
Для скорочення можливостей мінімізації сплати ПДВ в Англії управління справляння непрямих податків застосовує такі заходи:
– залучення високооплачуваних фахівців з метою вивчення діючого законодавства та можливостей мінімізації сплати ПДВ;
– аналіз отриманої під час перевірок інформації щодо мінімізації сплати ПДВ окремими платниками;
– підготовка відповідних проектів законодавчих актів.
Проте англійські податківці, як і їхні українські колеги, особливо не розрізняють поняття “ухилення” та “оптимізація”. Тому досить часто цілком законні схеми мінімізації податкових зобов’язань з ПДВ не сприймаються податковим органом і платники повинні доводити свою правоту в суді.
Підсумовуючи вищенаведене можна запропонувати такі шляхи вирішення проблеми ухилення та мінімізації сплати ПДВ в Україні:
1) необхідно чітко відокремлювати незаконні дії платників податків (ухилення) та законні (оптимізація оподаткування);
2) боротьба проти оптимізації оподаткування – легальних схем, спрямованих на скорочення податкових зобов’язань – може проводитись винятково шляхом аналізу застосовуваних платниками заходів щодо оптимізації оподаткування (у т. ч. залучення до цієї роботи провідних фахівців цієї галузі) із подальшою розробкою проектів необхідних законодавчих актів;
3) необхідно збільшити кількість перевірок новостворених підприємств;
4) доцільно організовувати пошук засновників фіктивних підприємств та майна таких засновників, а також з’ясувати вину цих засновників (якщо така є) у створенні та діяльності фіктивного підприємства; за наявності вини – подавати позови проти таких засновників із вимогою про відшкодування збитків, завданих державі їхніми діями або бездіяльністю;