Оптимізація оподаткування як засіб запобігання ухилення від сплати ПДВ

Лише зовсім недавно в українській науковій літературі з’явилися нові терміни: “податкове планування”, “податковий менеджмент”, “оптимизація оподаткування”. При цьому податкові органи і платники податків зайняли практично діаметральні позиції щодо питання про сутність цих термінів.

Податківці поєднали поняття “мінімізація податків”, “оптимізація оподаткування” з поняттям “ухилення від оподаткування”, а певні платники під оптимізацією оподаткування стали розуміти будь-які дії (законні та незаконні), спрямовані на скорочення платежів до бюджету.

Використовуючи наукову літературу зарубіжних авторів[1], а також деякі роботи вітчизняних фахівців [2], можна прийти до висновку про необхідність відокремлення понять “ухилення від оподаткування” та “оптимізація оподаткування”. При цьому ухилення від оподаткування – це дії платника, спрямовані на незаконне скорочення розміру своїх зобов’язань зі сплати податків (у т. ч. незаконне отримання бюджетного відшкодування з ПДВ тощо). А оптимізація оподаткування – це дії платника, спрямовані на зменшення власних податкових зобов’язань, але за умови, що такі дії повністю відповідають діючому законодавству.

Отже, основним критерієм для поділу цих термінів є законність дій платників податків.

У той же час зрозумілою є і позиція податкових органів, для яких наслідки ухилення та оптимізації є однаковими – недонадходження коштів до бюджету. Через це і ставлення контролюючих органів до платників, які займаються оптимізацією, є практично таким, як і до платників, які ухиляються від оподаткування. І така позиція податківців не є чимось характерним тільки для України. Зокрема, управління справляння непрямих податків Англії (HM Customs and Excise) вважає і ухилення від оподаткування, і оптимізацію незаконними діями платників податків. На думку англійських податківців, ”оптимізація оподаткування (avoidance) – це шляхи, за допомогою яких уряд втрачає частину податкових надходжень, які повинні були бути сплачені до Скарбниці держави” [1], а отже, недонадходження явно свідчать про незаконність дій платників (мається на увазі, що Законом про бюджет такі надходження були передбачені). У той же час англійські науковці визначають оптимізацію оподаткування як планування податкових справ у такий спосіб, щоб отримати максимальні вигоди законним шляхом.

Якщо відмінність між ухиленням від оподаткування (зокрема ПДВ) та оптимізацією є, то як саме повинні діяти податкові органи при виявленні таких фактів? Для відповіді на це питання буде доречним звернутися до світового досвіду.

Ухилення від сплати ПДВ. Необхідно нагадати, що податок на додану вартість на сьогодні запроваджений більше ніж у 100 країнах світу. При цьому, більшість країн, які справляють даний податок, використовують європейську модель функціонування ПДВ, впроваджену відповідно до вимог шостої Директиви ЄЕС (№ 77/388/ЕЕС від 17.05.1977).

Через схожість механізму справляння податку схеми ухилення та мінімізації сплати ПДВ є схожими в багатьох країнах світу.

На сьогодні є кілька схем ухилення від сплати ПДВ, які використовуються в світі (схеми 1, 1а, 2, 3).

Схема 1. Штучне завищення ціни

За цією схемою одне із підприємств-посередників (“В”) штучно завищує ціну на певну продукцію, яка у подальшому продається іншому пов’язаному підприємству (”С”). У результаті цього підприємство “В” повинно сплатити ПДВ до бюджету, але воно зникає (у деяких варіантах цієї схеми підприємство не зникає, а стає неплатоспроможним або банкрутом) і не сплачує ПДВ, а підприємство “С” вимагає бюджетне відшкодування (або зменшує власні податкові зобов’язання з ПДВ).

Схема 1а. Штучне завищення ціни та подальший експорт

Ця схема є аналогом схеми 1 з тією лише відмінністю, що підприємство “С” експортує товар, а отже, має право на 0 % ставку. При цьому компанія-експортер (“С”) має вибір продавати товар на експорт за нормальними цінами (в нашому випадку – 6 одиниць) або за завищеними цінами пов’язаному підприємству (для нашого випадку – 60 одиниць). У першому випадку у перевіряючих органів виникає закономірне питання про причину збиткової торгівлі (придбано за 60 одиниць, а реалізовано на експорт за 6 одиниць), в іншому ж випадку пов’язане підприємство-імпортер може зустрітися з проблемою сплати ПДВ на митниці в країні імпортера цього товару (така проблема не виникає, якщо імпорт здійснюється в країну, де ПДВ не справляється або не застосовується “принцип країни споживання”).