Питання гармонізації відносин контролюючих органів у сфері оподаткування та платників податків

З огляду на вищенаведені обставини, незрозумілими, на нашу думку, є організаційно-правові засади податкового контролю, передбачені у проекті Податкового кодексу України. Для порівняння: у главі 107 „Податковий контроль” проекту Податкового кодексу України, лише визначень різних видів перевірок нараховується десять, а саме: безвиїзна, виїзна, оперативна, планова виїзна, документальна планова виїзна, документальна позапланова виїзна, зустрічна, документальна позапланова виїзна, зустрічна позапланова виїзна; повторна документальна позапланова виїзна.

Існування наведених розбіжностей між положеннями зазначеного Указу Президента та відповідними положеннями проекту Податкового кодексу України, на нашу думку, діє не на користь вирішення проблеми гармонізації відносин між контролюючими органами у сфері оподаткування та платниками податків, а, навпаки, поглиблює їх рівень.

Необхідно зауважити, що регулярність перевірок у проекті Податкового кодексу України визначається лише для одного їх виду, а саме: „Органи державної податкової служби проводять планові виїзні податкові перевірки не частіше одного разу на календарний рік щодо певного суб’єкта господарської діяльності за планами, які затверджуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України”. Стосовно ж інших видів перевірок передбачається, що позапланові виїзні перевірки за наявності обставин, встановлених законодавством, проводяться при виникненні потреби в них. Отже, ”обставини” та ”потреби”, за наявності яких можуть здійснюватися позапланові виїзні перевірки, можуть бути, практично, будь-якими.

Враховуючи ”підвищений” інтерес контролюючих органів до цього питання та постійні намагання закріпити ”презумпцію винуватості” підприємців у нормативно-правових актах (у переважній більшості відомчих) та маючи на меті вдосконалення процедури адміністрування обов’язкових платежів, на нашу думку, необхідним є визначення єдиного для всіх контролюючих органів у сфері оподаткування порядку організації та проведення перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, проведення обстежень та надання обов’язкових приписів з метою уникнення суб’єктами господарювання порушень чинного законодавства шляхом налагодження паритетних стосунків. Крім цього, необхідно визначити основні принципи та завдання контролюючих органів у сфері оподаткування при проведенні ними перевірок та обстежень.

Підсумовуючи вищевикладене, необхідно зазначити, що конкретними пропозиціями, які сприятимуть не тільки вирішенню проблеми гармонізації відносин контролюючих органів у сфері оподаткування та платників податків, а також встановленню між ними партнерських засад діяльності, на нашу думку, можуть бути:

– активізація роботи контролюючих органів у сфері оподаткування у напрямі формування у вітчизняних платників податків податкової свідомості та податкової культури, що передбачатимуть добровільну сплату податків та інших обов’язкових платежів;

– завчасне та обов’язкове інформування громадськості про майбутні зміни податкового законодавства. Таке інформування повинно передбачати участь Міністерства освіти і науки України, а також державних засобів масової інформації як загальнодержавного, так і регіонального та місцевого рівнів;

– посилення консультативної роботи податкових органів з підвищенням та персоніфікацією відповідальності консультантів-податківців. Також слід передбачити проведення податковими органами різного роду семінарів і круглих столів щодо висвітлення нововведень у податковому законодавстві з метою правильного та точного їх розуміння платниками податків;

– удосконалення механізмів і методів проведення податкового контролю з метою зменшення кількості перевірок суб’єктів господарювання та підвищення їх якості.

Необхідно зазначити, що висвітлені в цій статті умови існування проблеми гармонізації відносин контролюючих органів у сфері оподаткування та платників податків не вичерпують всіх причин виникнення протистоянь і конфліктів між вказаними суб’єктами податкових правовідносин. З огляду на це проблема гармонізації податкових правовідносин потребує свого вивчення та подальшого розвитку у дослідженнях вітчизняних науковців.

Література: