Проблеми оподаткування та шляхи удосконалення податкової системи

Сьогодні у країнах із перехідною економікою склалася ситуація, коли при реформуванні господарського комплексу та трансформації податкової системи не можуть не враховуватись масштаби розвитку такого економічного явища, як тіньова економіка, а також обсяги продукції та фінансових ресурсів, що обертаються в цьому секторі. Основними чинниками, що сприяли розвиткові тіньової економіки в цих країнах, як і в Україні, були і залишаються:

• недосконалість діючої законодавчої бази, існування в законодавчих актах значної кількості необґрунтованих правових норм і обмежень щодо економічної діяльності в усіх сферах і галузях економіки;

• недосконалість податкового законодавства, його нестабільність та недостатній контроль за повнотою збирання податків;

• правовий нігілізм багатьох підприємницьких структур населення як реакція на неповне, нестабільне та недосконале законодавство;

• відсутність інвестиційних альтернатив для тіньових капіталів і зацікавленість у їх вкладанні в офіційний сектор економіки, відставання процесів приватизації;

• стрімке збільшення кількості громадян, які пропонують свою робочу силу, та зменшення попиту на неї з боку підприємства. Неможливість працевлаштування у легальному секторі економіки штовхає багатьох з них до пошуку роботи в структурах тіньової економіки та зайняття тими видами діяльності, які не контролюються державою і не оподатковуються;

• надмірна кількість пільг окремими суб’єктами підприємницької діяльності, що зумовлює неконтрольований перерозподіл ВВП, створює неоднакові економічні умови для підприємства, сприяє зменшенню надходжень до бюджету та ухиленням від сплати податків і платежів з використанням підприємницьких структур, яким надано відповідні пільги;

• втрата історичних традицій, моральних і етичних норм, що повинні бути в основі поваги до приватної власності та підприємницької діяльності;

• відсутність глобальної автоматизованої мережі податкової служби та єдиної державної бази даних із максимальним охопленням інформації щодо платників податків.

Основними негативними наслідками такої складової економічного розвитку, якою виступає тіньова економіка, є порушення грошового обігу, скорочення податкових надходжень, розвиток інфляційних процесів, неконтрольоване розшарування населення за рівнем доходів, відплив капіталів за кордон та суттєве скорочення інвестиційних надходжень в Україну. Все це не дозволяє здійснити структурну перебудову та забезпечити збалансованість державного бюджету. Але найбільш небезпечним наслідком розвитку тіньової економіки є швидке зростання на фоні соціально-економічної кризи процесів криміналізації суспільства, що веде до втрати державою своїх регулюючих, контролюючих та інших соціальних функцій. Тому подолання кризових явищ в економіці країн із перехідною економікою та гарантування економічної безпеки у процесі ринкових перетворень цілком обгрунтовано пов’язане із розробкою комплексу соціально-економічних і правових заходів впливу на тіньову економіку.

У світовій практиці, як правило, виділяють наступні чинники, які визначають масштаби і динаміку тіньової економіки: 1) тягар оподаткування; 2) розміри отриманого доходу; 3) тривалість робочого класу; 4) масштаби безробіття; 5) роль державного сектора. Багато економістів як зарубіжних, так і вітчизняних вважають однією з головних причин розвитку тіньового сектора економіки високий податковий процес. Цей чинник, звичайно, не єдиний, але дуже суттєвий: так у десятці лідерів тіньової економіки лише США мають рівень оподаткування нижчий 33 %, і тільки три країни з більш високим рівнем оподаткування (Англія, Франція, Австралія) в десятку не потрапили. Адже 33 % валового національного продукту – це рівень податків та соціальних відрахувань, який можна вважати критичним щодо провокації поширення тіньової економіки. Відповідно обсяги тіньової діяльності значною мірою залежать від загального стану економіки, рівня життя населення та ініційованих державою обмежень. Вивчаючи зарубіжний досвід та аналізуючи вітчизняну практику, необхідно зазначити, що визначну роль у різкому зростанні масштабів тіньового сектора відіграли очевидні прорахунки та помилки при проведенні економічних перетворень. Це призвело до формування в Україні дестимулюючого механізму легальної економічної діяльності та дестабілізації матеріального стану основної маси населення.Дестимулюючий механізм утворився в процесі реалізації моделей економічного реформування, які включають у себе масову прискорену приватизацію; одномоментну лібералізацію цін; деструктивну грошово-кредитну політику; жорсткий податковий тягар на виробників. Матеріальне становище основної маси населення в Україні не відповідає правилам ринкового господарювання: різке зниження і так невисокого рівня життя до 40 % порівняно з 1990 роком; зведення до нуля грошових збережень основної маси населення лібералізацією цін. Ця проблема загострюється затримками з невиплатою заробітної плати, пенсій, різних матеріальних допомог, які часто доходять до півроку і більше.