Процес справляння податкових платежів в Україні та його забезпечення

1) податкова звітність не подається платником податків у встановлені строки;

2) на основі результатів документальних перевірок виявлено заниження або завищення податкових зобов’язань, визначених платником податків у декларації;

3) податковим органом виявлено методологічні або арифметичні помилки в поданій податковій звітності, які призвели до заниження або завищення податкових зобов’язань;

4) податковий орган є особою, яка відповідає за визначення податкового зобов’язання стосовно окремих податкових платежів, згідно з діючим податковим законодавством.

Але незалежно від того, хто нараховує податкові зобов’язання платнику, платник повинен самостійно у повному обсязі та своєчасно сплатити їх до бюджету. Якщо інше не передбачено законами щодо конкретних податкових платежів, платник повинен сплатити свої податкові зобов’язання протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання відповідної податкової звітності. Причому сплатити платник повинен тільки узгоджену суму податкового зобов’язання. Якщо платник самостійно визначає своє податкове зобов’язання у податковій декларації, то воно вважається узгодженим із дня подання такої декларації. Якщо податкове зобов’язання платника визначається податковим органом, то воно вважається узгодженим у день отримання платником податкового повідомлення від податкового органу з відповідними нарахуваннями. У випадку, коли платник вважає, що податковий орган неправильно нарахував йому податкові зобов’язання, він розпочинає процедуру оскарження, і зобов’язання вважається неузгодженим до кінцевого рішення за скаргою.

Залежно від того, як і ким нараховується податкове зобов’язання, обирається спосіб утримання сум податків. Утримання податкових платежів може відбуватися у джерела отримання доходів, на основі декларації, на підставі податкового повідомлення і податкової вимоги.

Під час утримання податків у джерела доходів за нарахування і погашення податкових зобов’язань платника до бюджету відповідає особа, яка виплачує такому платнику доходи. У цьому випадку платник отримує на руки уже чистий дохід, тобто дохід за вирахуванням відповідних податкових платежів.

Утримання податків на підставі декларації базується на фактичних даних про розміри об’єкта оподаткування, коли платник самостійно декларує свої податкові зобов’язання і відповідає за правильність їхнього нарахування та повноту і своєчасність сплати.

Згідно з Законом України „Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” податкові платежі можуть утримуватися також на підставі податкового повідомлення і податкової вимоги. У разі, коли сума податкового зобов’язання розраховується податковим органом, такий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов’язань, сума податку чи збору (обов’язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк і граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов’язання (штрафних санкцій за їх наявності).

У разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога – не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;б) друга податкова вимога – не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.