Зворотний зв'язок

Процес справляння податкових платежів в Україні та його забезпечення

Законодавчо-нормативні акти в сфері оподаткування встановлюють платників податків, об’єкт і базу оподаткування, податкові ставки і пільги, механізм розрахунків і сплати тільки в узагальненому вигляді. Для їх уточнення ДПАУ розробляє і затверджує методично-інструктивний матеріал у вигляді інструкцій, методичних вказівок і положень з метою деталізації норм законодавства.

Методично-інструктивний матеріал повинен відповідати певним вимогам, зокрема: конкретність, однозначність трактування, доступність для сприйняття і розуміння.Базою для виконання поставлених вимог є надання наочних прикладів, що деталізують усі варіанти обчислення і сплати конкретного податку із поданням методики розрахунків і джерел необхідних показників. Через те, що обчислення і сплата податків пов’язані із заповненням і поданням відповідних документів, методично-інструктивний матеріал повинен охоплювати питання щодо оформлення податкової звітності. В уніфікованих формах податкової звітності подається наочний порядок обчислення податків, тому показники в цих формах розміщуються в такій послідовності, щоб максимально точно відобразити методику розрахунків.

Методика обчислення податків визначається законодавчими актами і конкретизується нормативно-інструктивними документами. Методика обчислення сум податків і зборів – це алгоритм обчислення конкретного податку або збору, поданий у словесній формі або за допомогою формул. Вона охоплює такі етапи:

1) встановлення інформаційних джерел, на основі яких здійснюється обчислення;

2) загальна характеристика об’єкта оподаткування;

3) формування системи показників, з яких складається об’єкт оподаткування;

4) опис послідовності та періодичності дій щодо обчислення об’єкта оподаткування;

5) застосування податкових ставок і пільг;

6) безпосереднє визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету;

7) оформлення відповідної податкової звітності.

Наочний порядок обчислення податків подається в уніфікованих формах податкової звітності, тому показники в цих формах розміщуються в такій послідовності, щоб максимально точно відобразити методику розрахунків.

Згідно з Законом України „Про погашення зобов’язань перед бюджетами і державними цільовими фондами” податкова звітність (декларація, розрахунок, звіт) – документи, які подаються платником податків до податкового органу у строки і за формою, встановленими законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування і сплата податків.

Загальні терміни подання податкової звітності до органів державної податкової служби України згідно з Законом України № 2181 визначаються відповідно до звітного (податкового) періоду. Якщо такий період дорівнює календарному місяцю, то податкові декларації подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Це положення стосується також сплати місячних авансових внесків. Якщо ж звітний податковий період дорівнює календарному або півріччю (у т. ч. при сплаті авансових внесків за результатами кварталу або півріччя), то податкова декларація або розрахунок подається до податкового органу не пізніше 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу або півріччя. Платники податку з доходів фізичних осіб подають податкову декларацію до 1 квітня року, що настає за звітним. В інших випадках, коли податковий звітний період складає календарний рік, податкова звітність подається протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року. Якщо податкова звітність складається наростаючим підсумком з початку року, то податкова декларація або податковий розрахунок за результатами останнього звітного податкового періоду в році прирівнюється до річної податкової звітності, причому остання не подається. Якщо останній день подання податкової звітності припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем такого строку вважається робочий день, наступний за таким вихідним або святковим днем.

Відповідно до Закону України „Про погашення зобов’язань перед бюджетами і державними цільовими фондами” податкова звітність приймається податковим органом без попередньої перевірки зазначених в ній показників. На практиці з цим положенням виникають певні проблеми. При поданні до податкового органу обов’язкова податкова звітність перевіряється працівником податкового органу щодо наявності відповідних реквізитів (повної назви, ідентифікаційного коду, місцезнаходження, статистичних кодів, підписів посадових осіб, печаток, одиниць виміру тощо), а також наявності відповідних додатків і розрахунків. Декларація, що не відповідає встановленим вимогам щодо оформлення, повертається платнику. Деякі з останніх заперечують цей факт, спираючись на вищевказане положення закону щодо відсутності попередньої перевірки при поданні звітності. Але в законі зазначено, що звітність приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників. Тобто без перевірки достовірності задекларованих показників і правильності їх нарахування, а не вимог щодо оформлення. Питання достовірності та правильності нарахування податкових зобов’язань платника є завданням камеральної перевірки.Згідно з чинним законодавством в Україні податкові зобов’язання платника можуть визначатися як ним самим самостійно, так і податковим органом. У першому випадку платники податків несуть відповідальність за достовірність нарахування та повноту і своєчасність сплати такої суми, а у другому – тільки за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов’язання. Податковий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання платника податків у разі, якщо:


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат