Регулювання малого підприємництва в Україні через податковий механізм

Таблиця 1

Розрахунок фактичної відсоткової ставки фіксованого податку підприємця-фізичної особи

Розмір податкового платежу з такої ж суми виручки (500 000 грн.) за спрощеною системою (без сплати ПДВ) для юридичної особи становить: 500 000 грн. х 10 % : 100 % = 50000 грн. за рік або 50000 грн.: 12 міс. = 4166,6 грн. на місяць, що більше ніж у 20 разів перевищує максимальний розмір податкового платежу приватного підприємця-фізичної особи. Такий значний розрив податкового навантаження на одну й ту ж суму виручки є недоцільним, бо він робить спроби зробити законодавство надзвичайно рентабельними, а ризик – економічно виправданим. Тому на практиці значна частина легальних суб’єктів малого підприємництва-юридичних осіб намагається мінімізувати свої витрати на “утримання” держави.

Аналіз “ставок” фіксованого податку свідчить про те, що цей податок за своєю суттю є регресивним (табл.1.), тобто знаходиться у зворотній залежності від суми виручки суб’єкта підприємництва. Внаслідок цього відносно найбільше податкове навантаження несуть найменш потужні суб’єкти малого підприємництва, що також суперечить принципу соціальної справедливості.

На нашу думку, для запобігання використанню таких трюків і встановлення залежності між обсягами діяльності та сумами податкових платежів суб’єктів малого підприємництва-фізичних осіб необхідно встановити диференційовану шкалу фіксованих податків залежно від обсягу валової виручки від реалізації приватного підприємця. Шкала повинна бути побудована таким чином, щоб запобігти різким контрастам між податковими платежами з однієї суми у фізичних та юридичних осіб-суб’єктів малого підприємництва і давати деякі пільги найменшим господарчим одиницям (табл.2). Такі заходи сприяють падінню ефективності (з урахуванням рівня ризику) проведення фальсифікацій. Як додатковий захід боротьби з приховуванням доходів, необхідно підвищити відповідальність за використання фіктивного підприємництва.

Таблиця 2

Диференційовані суми податкових платежів суб’єктів малого підприємництва-фізичних осіб залежно від обсягу реалізації продукціїПри розгляді дотримання кількісної умови ефективного функціонування податкової системи (тобто не перевищення податковими платежами певного відсотка доходу суб’єкта господарювання) необхідно звернути увагу на особливості визначення податкової бази при оподаткуванні суб’єктів малого підприємництва-юридичних осіб в Україні. Аналіз податкових систем розвинених країн світу свідчить про те, що при оподаткуванні підприємницької діяльності податковою базою є, як правило, прибуток від діяльності або додана вартість продукції, тобто суми фінансових результатів, з яких виключені витрати на виробництво. В Україні, згідно з Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, податковою базою є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), отримана суб’єктами малого підприємництва на розрахунковий рахунок або в касу. Такий вибір бази оподаткування призводить, по-перше, до порушення принципу соціальної справедливості, адже сума податкового платежу зовсім не залежить від “спроможності платити” суб’єкта малого підприємництва, тобто його реальної прибутковості. По-друге, якщо проаналізувати офіційну статистику фінансових показників малих підприємств (табл. 2), можна побачити, що суми податкових платежів суб’єктів малого підприємництва у середньому майже в 60 разів перевищують суми балансових прибутків.

Безумовно, єдиний податок є непрямим, і тому у класичній ринковій економіці він був би тягарем лише для споживача. В економіці зі значним розміром тіньового сектора, де сплата податків для частини суб’єктів є “не обов’язковою процедурою”, непрямі податки мають властивість ставати проблемою виробника та продавця, тобто сплачуватись за рахунок їх прибутку або власних заощаджень. У такій ситуації при середній рентабельності малих підприємств 0,6 % можуть обирати як базу оподаткування всю виручку від реалізації продукції та призначати досить високу ставку податку означає або припускати, що порушення податкового законодавства повинні бути, щоб суб’єкт господарювання мав можливість вижити або цілеспрямовано доводити суб’єктам малого підприємництва ефективність та неминучість повного відходу у “тінь”.

Таблиця 3

Фінансові показники діяльності малих підприємств за галузями та суми податкових платежів за системою спрощеного оподаткування (за ставкою 10 %)*