Регулювання малого підприємництва в Україні через податковий механізм

Сектор малого підприємництва є невід’ємною складовою ринкової економіки, що сприяє вирішенню цілого ряду економічних, науково-технічних і соціальних проблем суспільства. У перехідний період мале підприємництво відіграє роль “ринкоутворюючого фактора” і амортизатора, спроможного пом’якшити дію негативних побічних наслідків трансформаційних процесів. Тому одним із першочергових завдань перехідного періоду є накопичення критичної маси суб’єктів малого підприємництва, необхідної для того, щоб вказаний сектор економіки став реальною потужною силою перетворень.

У створенні сприятливих умов з розвитку малого підприємництва велика роль відводиться державній політиці щодо підтримки та регулювання діяльності.

Якщо у системі державної підтримки сектора малого підприємництва найважливішим елементом для суб’єктів підприємницької діяльності є державна фінансово-кредитна підтримка, то у системі державного регулювання малого підприємництва таке місце займає оподаткування. Державна фінансово-кредитна підтримка та оподаткування, по суті, є антонімами, вони являють собою фінансово-економічні відносини між державою та суб’єктами господарювання з приводу перерозподілу коштів: у першому випадку перерозподілу підлягають кошти державного бюджету з метою стимулювання розвитку певних важливих для суспільства форм господарювання, у другому – відбувається відчуження коштів окремих господарюючих суб’єктів та акумуляція цих коштів у державному бюджеті. Але якщо помилки у побудові системи фінансової підтримки спроможні призвести до деяких порушень ефективності розподілу ресурсів, то помилки у розробці податкової системи держави обходяться економіці досить дорожче та мають значно небезпечніші наслідки. Так, А. Лаффер стверджує, що перевищення певної межі податкового навантаження на господарські суб’єкти має наслідками пригнічення ділової активності в країні, скорочення рівня інвестицій, падіння обсягу національного виробництва, що, у свою чергу, призведе до звуження бази оподаткування та зменшення доходу державного бюджету.

Таким чином, робота щодо аналізу, удосконалення та підвищення ефективності системи оподаткування є надзвичайно важливою в умовах становлення ринкових відносин. У зв’язку з цим зупинимося докладніше на теоретичних та практичних аспектах оподаткування.

Згідно з економічною теорією, для ефективного виконання власних функцій податкова система повинна відповідати ряду якісних та кількісних умов. Кількісні умови ефективності функціонування податкової системи спрямовані на запобігання перевищення певного рівня загального додаткового навантаження на суб’єктів діяльності. В економіці відокремлюють наступні складові податкового навантаження [1]:

– пряме податкове навантаження, яке дорівнює повному обсягу податкових сум, що сплачують у бюджет платники податків певної країни;

– непряме податкове навантаження, тобто витрати, пов’язані з процедурами розрахунку, сплати та адміністрування податків, які несуть як державні органи, так і платники податків. Рівень цього виду навантаження знаходиться у прямій залежності від досконалості та простоти податкової системи;

– прихований податковий тягар, пов’язаний з руйнівним впливом податків на ринкову саморегуляцію. Економісти-теоретики вказують на те, що більшість державних службовців не має необхідного рівня розуміння економічних процесів і тому чим більше влада намагається “коригувати” ринкові процеси, тим більше перекосів виникає в економіці і тим менша вірогідність оптимального, найбільш ефективного розподілу ресурсів між суб’єктами господарської діяльності.

Щоб бути ефективною, податкова система повинна накладати мінімально можливе податкове навантаження на господарчі суб’єкти. Як свідчить світовий досвід, вилучення державою у платника податків 30–40 % його доходів спричинює процес скорочення заощаджень, а отже, і інвестицій в економіку. А вилучення 40–50 % доходу і більше повністю руйнує стимули до ділової активності та розширення виробництва, тобто у такому випадку податкова система стає не тільки неефективною, а й ставить під загрозу функціонування легальної економіки.

Якісними умовами ефективного функціонування податкової системи є наступні:

– ефективна податкова система повинна задовільно виконувати фіскальну функцію, тобто забезпечувати збір коштів у таких обсягах, які є мінімально достатніми для виконання державою її соціально-економічних функцій. Виконання фіскальної функції на користь держави є єдиним призначенням і єдиною причиною виникнення податкової системи;– податки повинні бути економічно нейтральними. Тобто вони повинні виконувати свою фіскальну функцію, служити інструментом збирання доходів до державного бюджету, а не бути засобом впливу на прийняття економічних рішень ринковими суб’єктами. По-перше, стимулювання розвитку економічних суб’єктів за допомогою податкових пільг не завжди є результативним. По-друге, використання податкової системи як важеля впливу на економіку призводить до появи прихованого та посилення непрямого податкового навантаження на економіку;