Співвідношення понять „адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів” і „адміністрування податкового боргу”

1) як самостійні поняття у розрізі класифікації функцій органів ОДПС, які відносяться до групи їх основних функцій;

2) у вигляді співвідношення первинного процесу – адміністрування податків, зборів, інших обов’язкових платежів через поняття „податкове зобов’язання” та похідного – адміністрування податкового боргу через поняття „податкового боргу” (порушення строків сплати податкового зобов’язання).

По-третє, „адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів” та „адміністрування податкового боргу” як поняття включають у себе систему управлінських (адміністративних) функцій суб’єктів господарювання – платників податків, які зобов’язані здійснювати нарахування та сплачувати податкові зобов’язання у встановлені законом строки, а у випадку виникнення податкового боргу – здійснювати самостійні заходи щодо його сплати за рахунок самостійного визначення ресурсів та інших додаткових джерел, передбачених статтею 7 Закону 2181 [11]. При цьому система управління ОДПС (суб’єкт управління) з певними завданнями, функціями, повноваженнями та структурою передбачених законодавством щодо контролю за сплатою податкових платежів, податкового боргу на певному адміністративному рівні взаємодіє з системою управління певного виду суб’єктів господарювання (об’єкт управління або об’єкт контролю) і, таким чином, створюють єдину взаємодіючу управлінську систему, яку можна представити за умовною схемою „контроль (ОДПС) – сплата (суб’єкт господарювання)”. Ця управлінська система має три основні елементи: „суб’єкт управління в особі відповідних підрозділів податкового органу” – „об’єкт управління (впливу) в особі посадових осіб суб’єкта господарювання і його активів” та „взаємодії (або „взаємозалежності”) двох перших елементів, як зв’язуючий елемент, що надає динамічності представленій системі. Відомий російський вчений Ф.І. Шамхалов зазначав, що „сущность взаимодействия предпринимательских структур, с одной стороны, и органов государственной власти, с другой, заключается в согласовании своеобразной интеграции действий… на основе консенсуса экономических интересов сторон в целях наиболее эффективной реализации специфических функций… Содержание процесса взаимодействия находит выражение в выработке механизма функционирования и развития, отборе наиболее приемлемых форм и методов этого взаимодействия, конкретных технологий их реализации” [15, с. 215].За загальним правилом, мотивація підприємницької діяльності платника податків спрямована на максимізацію отримання прибутку. У свою чергу, за наявності фінансово-економічної кризи на підприємстві і податкового боргу основним завданням управління такого суб’єкта господарювання стає більше підтримання змісту внутрішніх параметрів підприємства – фінансової стійкості, забезпечення його поточної „життєдіяльності”, управління кредиторською та дебіторською заборгованістю з одночасним збільшенням рівня організаційно-господарських відносин і зменшення рівня господарсько-виробничих відносин.

З іншого боку, мотивація податкового адміністрування, в т. ч. адміністрування податкового боргу як його підгалузі, – це мобілізація державних фінансових ресурсів (доходів) за рахунок притягнення економічних ресурсів суб’єктів господарювання у термін, визначений законодавством.

Удосконалення всіх зазначених елементів системи податкового адміністрування, на нашу думку, є основним моментом цього процесу і особливо при здійсненні адміністрування податкового боргу, оскільки саме в останньому випадку найбільше проявляється фіскальна функція податкових органів і рівень їх належної взаємодії як суб’єктів управління до платників податків (об’єкта управління або впливу). При цьому ступінь втручання державно-адміністративної системи управління (структурні підрозділи стягнення податкового боргу, завдання, функції, засоби, способи, методи) у внутрішньо-адміністративну систему управління – податкового боржника залежатиме від ряду факторів, основними з яких є: 1) своєчасність та дисциплінованість сплати податкових платежів; 2) стадія кризового стану суб’єкта господарювання; 3) розмір його суми заборгованості та термін несплати; 4) досконалості його системи управління; 5) внутрішні взаємовідносини власників (співвласників) суб’єкта господарювання – податкового боржника, його менеджерів з податковими керуючими та іншими посадовими особами податкових органів, інвесторами (кредиторами) тощо. Звідси визначатиметься і сутність взаємодії зазначених елементів системи та вирішуватимуться питання розмежування понять „адміністрування податків, зборів, інших обов’язкових платежів” та „адміністрування податкового боргу”.

На нашу думку, саме на етапі взаємодії з управлінськими системами суб’єктів господарювання виникають найбільші проблеми податкового адміністрування, особливо при здійсненні процедур стягнення податкового боргу (конфлікт інтересів, різноманітні види ризиків тощо). Крім цього, необхідно підкреслити важливість ранніх етапів зазначеного процесу адміністрування – коли виникає необхідність застосування попереджувальноконтрольних, адміністративно-примусових, адміністративно-корпоративних, антикризових та інших заходів і методів, передбачених нормативно-правовими актами.

Таким чином, адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів (податкове адміністрування) слід розуміти як управлінську діяльність публічно-правового характеру, що здійснюється податковими органами, іншими органами державної влади в межах їх компетенції та суб’єктів господарювання, щодо формування державних доходів з метою реалізації функцій податків, яка включає в себе здійснення ними попереджувально-контрольних, адміністративно-примусових, адміністративно-корпоративних, антикризових та інших функцій зі сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів у порядку, передбаченому законодавством з питань оподаткування.