Уникнення подвійного оподаткування як напрям удосконалення інституту зовнішньоекономічного співробітництва в Україні

Чистий дохід корпорації N: 100–20 = 80 одиниць.

3. За умови незастосування жодного із засобів уникнення подвійного оподаткування:

Податкові зобов’язання N у В = 40 х 30 / 100 = 12 одиниць.

Податкові зобов’язання N в А: (дохід в А + дохід у В ) х внутрішня податкова ставка

(40 + 60) х 20 / 100 = 20 одиниць.

Загальна сума сплачених податків : 12 + 20 = 32 одиниць.

Чистий дохід корпорації N: 100 – 32 = 68 одиниць.

Саме податковий кредит у країнах, які розвиваються, є одним із факторів, що стимулює діяльність іноземних інвесторів. Його розмір визначається не тільки реально сплаченим обсягом податку, але й його величиною, яка повинна бути справленою за відсутності податкових знижок у приймаючій країні. У деяких державах межа цього кредиту фіксується. Наприклад, у видобувній промисловості Мексики вона становить 20 % від обсягу інвестицій, а для дрібних компаній її підвищено до 25 %. Податковий кредит застосовується для регулювання певних видів діяльності іноземних компаній. У тій самій Мексиці запроваджено обмеження для зменшення питомої ваги місцевих ресурсів із низьким ступенем обробки у вартості експортованих товарів.

Сертифікат на одержання податкового кредиту надається лише підприємствам-експортерам, у яких його питома вага сягає не менш 30 % вартості всього експорту, а вартість, відповідно, не перевищує 10 % від неї. У Мексиці, Малайзії та Пакистані право на податковий кредит здобувають компанії, що ведуть НДДКР і сприяють підвищенню кваліфікації робочої сили4.

Уникнення подвійного оподаткування за допомогою системи податкових заліків і системи податкових кредитів досягається шляхом підписання країнами двосторонніх угод.Окремі угоди можуть містити в собі спеціальні статті, в яких говориться про особливі обмеження на певні пільги щодо оподаткування. Міжнародні угоди укладаються на двосторонній основі, але є випадки, коли підписуються багатосторонні угоди. Чинне податкове законодавство України передбачає уникнення подвійного оподаткування лише на основі підписання двосторонніх податкових міжнародних угод. Звичайно, такі угоди поширюються на податки з доходів і майна, але в окремих випадках можуть стосуватися й інших податків.

Укладання міжнародних податкових угод між країнами націлене на:

– уникнення подвійного оподаткування;

– розподіл прав оподаткування (між державою, яка є джерелом доходу, та державою, резидент якої є одержувачем таких доходів);

–забезпечення захисту вітчизняних суб’єктів господарювання, що проводять зовнішньоекономічні операції;

– обмеження ставки оподаткування пасивних доходів у державі – джерелі виникнення доходу (прибутку), а саме дивідендів, процентів та роялті;

– викриття фіскальних злочинів у країні;

– створення сприятливих умов для залучення прямих іноземних інвестицій.

Підставою для практичного застосування переваг міжнародних договорів конкретним платником податку є підтвердження, підписане компетентними податковими органами держави, з якою укладено договір, із печаткою, яке підтверджувало б, що на дату виплати доходів особа (юридична або фізична) була резидентом даної країни.