Виникнення та розвиток аудиту у системі фінансово-господарського контролю

Поштовх до розвитку аудиту в Англії дав закон про бри¬танські компанії, прийнятий у 1862 р. У ньому запропоно¬вано в обов'язковому порядку перевіряти рахунки і звіти компаній аудиторами не рідше одного разу на рік. Це зумов¬лено потребою в об'єктивнії! оцінці звітності акціонерного товариства з тим, щоб мати достовірні дані про дійсний фінансовий стан підприємства і результати його господарсь¬кої діяльності за конкретний період. Покладатися цілком на саму компанію становило б певний ризик, бо нерідкими були випадки банкрутства підприємств, внаслідок чого акціонери і кредитори втрачали свої капітали. В результаті цього недо¬віра акціонерів і кредиторів, з одного боку, і податкових органів — з другого, до достовірності бухгалтерських балан¬сів і звітів про доходи сприяла появі бухгалтерів-аудиторів, котрі мали вивчати і аналізувати звітність акціонерного товариства і давати кваліфікований висновок про її достовір¬ність. При обговоренні річного звіту товариства на загаль¬них зборах акціонерів заслуховувався висновок аудитора і лише після цього звіт затверджувався або не затверджу¬вався і давалася оцінка діяльності правління товариства.

Отже, незалежні аудитори і аудиторські фірми стали га¬рантом того, що підприємство має такий фінансовий стан, як оприлюднений. Спираючись на дані аудиторської пере¬вірки, різні користувачі інформації можуть вирішувати пи¬тання про інвестування, спільну виробничу діяльність тощо.

Аудиторська служба швидкого розвитку набула у краї¬нах з ринковою економікою. Уже через п'ять років після встановлення обов'язкового аудиту в Англії було прийнято

такий самий закон у Франції.

Аудиторська діяльність у США виникла під безпосеред¬нім впливом британської практики аудиту. У 1896 р. зако¬нодавчими органами штату Нью-Йорк був ухвалений за¬кон, що регулював аудиторську діяльність. Тепер практично в усіх країнах світу з ринковою економікою існує громадсь¬кий інститут аудиту зі своєю правовою і організаційною

інфраструктурою.

Професійні організації бухгалтерів-аудиторів створені: у Великобританії — Інститут присяжних бухгалтерів Англії і Уельсу (1880 р.); США — Інститут дипломованих бухгал¬терів (1887 р.); ФРН — Інститут аудиторів (1932 р.) і Пала¬та аудиторів; Франції — Палата експертів-бухгалтерів і по¬вірених бухгалтерів, Товариство комісарів по рахунках.

У розвинених країнах незалежний аудит є провідною формою фінансового контролю. Порівнюючи законодавство різних країн у галузі організації аудиту, можна виявити пев¬ну подібність, яка полягає у тому, що скрізь є нормативні акти про обов'язковий аудит річної фінансової звітності пев¬них суб'єктів підприємництва, встановлені кваліфікаційні вимоги до аудиторів на право зайняття аудиторською діяль¬ністю.

Розвиток аудиторської справи сприяв створенню вели¬ких транснаціональних аудиторсько-консультативних фірм, які мають свої філії і представництва у багатьох країнах ("Артур Андерсен", "Делойт енд Туш" та ін.).

Аудиторська діяльність у країнах СНД — в Україні, Ро¬сійській Федерації, Білорусі, Казахстані, Вірменії, Узбекистані та інших — розвивається у міру формування ринкової економіки, урізноманітнення форм власності капіталу. Ауди¬торська діяльність у цих країнах регулюється спеціальним законодавством та нормативно-правовими актами з аудиту. Позитивним у розвитку аудиту у країнах СНД є те, що ство¬рено Координаційний центр з аудиту за участю певних струк¬тур 00Н, Асоціації бухгалтерів і аудиторів СНД, Асоціації бухгалтерів і аудиторів України та інших країн СНД. Коорди¬наційний центр сприяє розробці методичного забезпечення аудиту, створенню підручників для підготовки бухгалтерів-аудиторів у вузах, уніфікації навчальних планів для підго¬товки бакалаврів і магістрів за фахом "економіст з бухгал¬терського обліку і аудиту".Спеціалістів із аудиту у різних країнах називають по-різному: у США — громадськими бухгалтерами; в Англії і англосаксонських країнах — ревізорами або присяжними бухгалтерами; ФРН — контролерами господарства, контро¬лерами книг; країнах СНД — аудиторами, економістами з обліку й аудиту. Незважаючи на різне найменування фахів¬ців із аудиту, всі вони виконують одну функцію: провадять незалежний фінансовий контроль соціальних і економічних програм на стадії їх проектування та виконання; перевіряють діяльність господарюючих суб'єктів та відображення її у обліку і звітності з метою запобігання зловживанням і по¬милкам у сплаті податків до державного і місцевого бюджетів, громадських та державних фінансових фондів; складають об'єктивні (незалежні) висновки про результати перевірки, а також надають консультативні послуги з питань марке¬тингу, менеджменту, бухгалтерського обліку, звітності тощо.