Екологія плазунів. Роль та значення плазунів в системі живої природи
Орган слуху складається з внутрішнього й середнього вуха, з одною слуховою кісточкою всередині. Слух у птахів дуже тонкий. Нюх слабо розвинений. Орган смаку представлений смаковими бруньками в ротовій порожнині (на язику їх нема).
Розмноження і розвиток птахів. У самця є два сім'яники, сім'я¬проводи впадають у клоаку. У самки є один лівий яєчник і лівий яйцепровід, який відкривається в клоаку. В яйцепроводі містяться білкові залози та залози, що утворюють на яйці двошарову шкірясту підшкаралупову оболонку, пористу вапнякову шкаралупу та тоненьку надшкаралупову оболонку. Остання захищає яйце від мікроорганізмів.
Запліднення внутрішнє. Запліднене яйце повільно спускається по Яйцепроводу, поступово вкриваючись білком, внутрішньою і зов¬нішньою підшкаралуповою, шкаралуповою та надшкаралуповою обо¬лонками. В цей самий час відбувається розвиток зародка. В момент відкладання яйця він має вигляд зародкового диска, який знахо¬диться на поверхні жовтка. Два скручені білкові канатики - халази підтримують жовток так, що зародковий диск знаходиться звер¬ху, ближче до тіла птаха, який насиджує яйця. Для розвитку яйця необхідна температура 38-39,5° С. У різних птахів тривалість наси¬джування різна: від 12-14 днів у дрібних горобиних до 44-45 у орла-беркута та інших великих хижаків. У різних видів птахів на¬сиджують яйця або самка, або самець, або обоє по черзі. Деякі пта¬хи не насиджують яєць: кулик-бігунок у Туркменії зариває яйця в
, гарячий пісок, смітні (або великоногі) кури Австралії і Малайського архіпелагу відкладають їх у купи піску чи гниючих рослин.
Більшість птахів насиджують яйця в гнізді. Найчастіше гнізда складають або плетуть із гілочок, трави, моху, нерідко скріплюють якимось додатковим матеріалом (волоссям, глиною тощо). Гніздо звичайно має підняті краї та заглиблену внутрішню частину - ло¬ток, у якому знаходяться яйця й пташенята. Дрозди, зяблики, щиг¬лики укріплюють гнізда в розгалуженні гілок на чагарниках і дере¬вах. Жайворонки, пліски влаштовують їх у вистеленій травою ямці на землі. Граки, ворони та інші великі птахи будують гнізда з ве¬ликих сучків і гілок. Дятли, повзики, синиці, мухоловки, вертишийки гніздяться в дуплах, зимородки, берегові ластівки - в норах на берегах річок. Міські ластівки скріплюють слиною глинистий грунт і будують з нього гнізда під карнизами дахів різних будівель. Чай¬ки та деякі морські птахи, зокрема кайри, гагари, відкладають яйця на пісок, в уступи скель. Пташенята у виводкових птахів зразу піс¬ля вилуплення вкриті пухом, зрячі, можуть рухатися й самостійно знаходити корм. Такі пташенята у куроподібних і гусеподібних пта¬хів: тетеруків, рябчиків, фазанів, качок, гусей, лебедів, курей.
Пташенята у нагніздих птахів (горобині, воронові, голуби, дятли та багато інших) спочатку сліпі, глухі, голі чи з окремими пучками пуху, не можуть рухатись. Батьки довгий час вигодовують їх.
Горобці, синиці, сороки, сойки, ворони живуть на певних терито¬ріях протягом цілого року; це осілі птахи.Багато видів птахів (лелеки, чаплі, жайворонки, солов'ї, дрозди, іволги, стрижі, лебеді, качки тощо) навесні та влітку будують гнізда і виводять пташенят у місцевостях з помірним і холодним кліматом, а восени відлітають на зимівлю в райони з більш м'якими кліматичними умовами: в Африку, Південну і Південно-Східну Азію, Південну й Західну Європу. Перелітні птахи здійснюють регулярні перельоти за чітко визначеними пролітними шляхами. Перельоти - сезонне явище в житті птахів, яке виникло в процесі еволюції під впливом періодичних змін породних умов, зв'язаних із зміною пори року, та різкими похолоданнями в четвертинному періоді. Довгий північний день та велика кількість тваринного і рослинного корму сприяють вигодовуванню нащадків У другій половині літа в північних областях скорочується тривалість дня, зменшується кількість тваринного кор¬му (особливо комах), погіршуються умови добування його, змінює¬ться фізіологічний стан організму птахів (закінчується період роз¬множення, нагромаджуються запаси жирів, глікогену, білків). Бага¬то птахів починають збиватися в зграйки і відкочовують у місця зи¬мівлі. Перельоти у одних видів відбуваються вдень, у інших вночі (вдень такі птахи посилено живляться).
Значення птахів. Комахоїдні птахи, зокрема синиці, мухоловки, солов'ї, ластівки, повзики, стрижі, сорокопути, шпаки, граки, дятли та інші, знищують шкідливих комах і цим приносять велику користь сільському і лісовому господарству. Особливо багато їжі потрібно для вигодовування пташенят (у цей час і зерноїдні птахи годують нащадків комахами). Велика синиця приносить пташенятам корм до 400 разів на день, знищуючи при цьому до 6 тис. комах.
Комахоїдні птахи поїдають багато комарів, мошок, мух, які пе¬реносять збудників хвороб. Багато птахів (жайворонки, голуби, че¬чітки, щиглики, куріпки, перепілки, снігурі, горобці тощо) живляться насінням бур'янів, очищаючи від них поля. Хижі птахи - орли, ка¬нюки, соколи (кібчики, балобан, боривітри), деякі луні, а також со¬ви знищують багато мишовидних гризунів, деякі живляться падлом і, отже, мають неабияке санітарне значення.