Екологія плазунів. Роль та значення плазунів в системі живої природи

КЛАС ПТАХИ

Птахи - теплокровні тварини, у них стала і досить висока (у середньому 420С) температура тіла. Теплокровність є важливою прогресивною рисою птахів і ссавців у порівнянні з попередніми класами тварин. Клас птахів у процесі еволюції сформувався під впливом пристосування до польоту, з цим зв'язані і їх характерні особливості. В польоті птахи роблять велику кількість рухів, що зв'язано з підвищеною затратою енергії і швидким обміном речовин. В свою чергу інтенсивний обмін речовин можливий тільки при достатньо високій та постійній температурі тіла, яка виникла в результаті перебудови ряду систем органів, а перш за все дихання і кровообігу. Поява у птахів чотирьохкамерного серця і збереження тільки однієї (правої) дуги аорти приводить до повного розподілу артеріального і венозного потоків крові. В результаті цього розподілу тканини інтенсивно забезпечуються киснем, прискорює обмін речовин і обумовлює появу постійної температури тіла пов'язана також з великим розміром серця, наявності тепло ізолюючого пір'яного покриву захищаючого від охолодження, надзвичайно енергійними процесами дихання, забезпечуючи багате постачання кисню в кров і виведення вуглекислот, наявністю повітряних мішків, посилюючих інтенсивність дихання і оберігаючи тіло від перегріву під час польоту, швидкісній асиміляції, яка призводить до енергійного обміну речовин.

Пристосування до польоту знаходиться в усіх системах органів.

Птахи - високоорганізований, другий за чисельністю клас хордових тварин. Вони населяють усі материки і більшість островів. У світовій фауні птахів 8600-8800 видів ( у тому чис¬лі вимерлих в історичний час). З них у Радянському Союзі поширено близько 765, з них на Україні - 345. Розділ зооло¬гії, який вивчає птахів, .називається орнітологією. У процесі еволюції птахи зайняли повітряний простір. Лише частина видів вторинно втратила здатність до польоту. Більшість пта¬хів - невеликі тварини. Проте деякі з них, особливо нелітаючі, досягають у висоту 2,75 м, а маса їх до 90 кг (страус), а най¬менші- дрібні види колібрі завдовжки 3 см, маса їх 1,6 г.

Особливості будови птахів: тіло вкрите пір'ям, передні кін¬цівки перетворилися в крила, кістки пневматичні, головний мо¬зок прогресивно розвинений порівняно з плазунами, добре роз¬винені органи зору, слуху, звукової сигналізації, а також коор¬динації рухів. Птахам властива висока температура тіла (гомойотермність).

Птахи добре орієнтуються в просторі. На відміну від інших наземних хребетних у птахів швидко ростуть пташенята, за дуже короткий строк вони досягають розмірів дорослих птахів. Крім рогового покриву у вигляді пір'я, у них є роговий покрив на щелепах та кігтях, а цівки і пальці покриті роговими лусоч¬ками. У шкірі птахів немає залоз. Єдина залоза, що відкрива¬ється назовні - куприкова,- міститься над коренем хвоста. Секрет її - моноефіри. У секреті спостерігаються риси спеціалі¬зації. У птахів складний криж, утворений грудними, попереко¬вими, крижовими та деякими хвостовими хребцями. З крижем з'єднаний тазовий пояс. Грудина розвинена добре і має кіль., Ключиці зростаються, утворюючи характерну для птахів кістку, так звану вилочку. Задні кінцівки мають цівку, яка утворилася від зростання більшості кісток стопи. Череп має великі орбіти і велику черепну коробку. Він певною мірою схожий на череп деяких вимерлих плазунів (псевдозухій, динозаврів). Добре розвинений грудний м'яз, що є головним літальним м'язом. Пе¬редній мозок досягає великих розмірів. Нюхові частки дуже малі. Добре розвинені середній мозок і мозочок.Органи дихання птахів складаються з парних легень, які погано розширюються, і кількох пар великих тонкостінних по¬вітряних мішків, що містяться між деякими внутрішніми органами і проникають своїми виростами в кістки. Головний бронх іде безпосередньо до задніх повітряних мішків, вро¬стаючи гілочками в передні повітряні мішки. Найтонші гі¬лочки бронхів (парабронхи)- відкриті з обох кінців трубоч¬ки, по яких проходить повітря. Під час вдиху повітря надхо¬дить спочатку в черевні й задньогрудні мішки, потім (під час видиху) з цих мішків іде через легені в передні мішки (передгрудний, міжключичний, бічний ключичний) і далі че¬рез головний бронх назовні. На межі між трахеєю і бронхами лежить нижня гор¬тань, що є голосовим апара¬том птаха. Серце чотирикамерне, і артеріальна та венозна кров повністю розділені. У птахів є лише права дуга аорти.

Птахи привертали увагу людини ще за кілька тисячоліть до нашої ери. Про моделювання птаха в минулому свідчить археологічна знахідка дерев'яної моделі птаха (схожа на су¬часний планер) - реліквія фараонових часів (близько 35 віків тому), що зберігається в одного з єгипетських колекціонерів антикварних предметів. Модель має аеродинамічний профіль. Людина здавна мріяла літати, оволодіти повітряним просто¬ром. Леонардо да Вінчі (1452-1519), вивчаючи політ птаха,

важливого значення надавав моделюван¬ню, тобто тому, чим зараз займається біоніка. Він розробив конструкцію орні¬топтера («великого птаха»), на якому збирався зробити перший в світі політ. І зараз сучасна механіка польоту ґрунтується на принципах польоту птаха.