Молюски. Особливості будови і фізіології. Умови проживання

Більшість двостулкових - різностатеві тварини. Протоки сі¬м'яників і яєчників відкриваються в мантійну порожнину. Заплід¬нення яєць зовнішнє.

Розвиток у більшості видів із метаморфозом. Личинка мор¬ських форм - парусник - подібна до трохофори кільчастих чер¬вів. Личинки прісноводних молюсків - глохідії - паразитують на зябрах риб. За допомогою личинкової стадії ці малорухливі тва¬рини розселяються у гідросфері

У наших проточних водоймах на піскуватих відмілинах зуст¬річається перлівниця звичайна (довжина від 9 до 14,5 см, висо¬та до 4 см). Стулки в неї товстостінні, з добре розвиненим перла¬мутровим шаром; закриваються за допомогою замка.

У стоячих водоймах з мулистим дном поширена жабурниця звичайна (довжина до 20 см). Черепашка у жабурниці ширша й округліша, ніж у перлівниці, тонкостінна, без замка. Рухаються ці тварини дуже повільно (1 -1,5 м за годину). Восени зариваю¬ться у ґрунт дна, де й проводять зиму в стані заціпеніння. Три¬валість життя цих молюсків в середньому 15 років.У морях Радянського Союзу поширені мідії, морські гребінці, устриці, які вживаються в їжу. Мідії належать до довгожителів (окремі види живуть до 100 років), вони є численними у Чорному, Азовському та інших морях. Ведуть сидячий спосіб життя, прикріплюючись бісусними нитками до субстрату. Зустрі¬чаються на глибині від 9 до 78 м.

Звичайна мідія витримує значні коливання солоності води й опріснення до 3%о (0,3 %). Однак якщо вона постійно живе при зниженій солоності, то росте повільно і розміри її значно змен¬шуються. Цей молюск належить до евритермних організмів: влітку на літоралі сильно прогрівається сонцем, а взимку в суворих умовах Білого і Баренцевого морів може навіть промерзати, за¬лишаючись живим.

Із зростанням сонячної активності швидкість росту мідії змен¬шується в 2-2,5 рази, а в роки з низькою активністю ріст найінтенсивніший.

У морях СРСР поширена звичайна, або їстівна устриця. У Балтійському морі її немає, бо солоність води понижена. Уст¬риці здебільшого живуть на камінні та піщано-кам'янистих ґрунтах, приростаючи своїми стулками до субстрату на глибині від 1 до 50-70 м. Вони дуже чутливі до температури води, особливо в період розмноження, що відбувається при температурі 18-20 °С. Мінімальна солоність, при якій можуть жити ці тварини,- не нижче 12 %о. Солоність впливає і на їхній ріст та смакові яко¬сті. При високому вмісті солей (до 35 %) вони ростуть добре, проте м'ясо їх стає жорстким і неприємним на смак. Найжирнішими та найсмачнішими вони бувають при солоності між 20 і 30%о--у місцях, де спостерігається незначне опріснення моря річковими водами. Устриці дуже чутливі також до чистоти води та вмісту у ній кисню. Часто гинуть при заносі їх піском та му¬лом під час шторму.

Великі устричні банки (місця скупчення) є вздовж Кримського та Кавказького узбереж Чорного моря.

Головоногі молюски. Загальна характеристика.

Прогресивні риси організації.

Відомо близько 600 сучасних видів, із них у далекосхідних морях СРСР зустрічається 27 Вони можуть жити лише у водах із високою солоністю (не менше 33 %о)- тому їх немає в Чорному та Азовському морях.

Розміри - від 15 см до І8 м. Тіло їхнє білатерально-симетрич¬не, розділене на голову і тулуб. Передня частина ноги видозмі¬нилася в щупальця (“руки”), які оточують рот. Кіль¬кість щупалець неоднакова: у восьминогів , або спрутів, їх 8, у кальмарів, каракатиць - 10, а в наутилуса - близько 40. Задня частина ноги утворює лійку, що з'єднує порожнину мантії із нав¬колишнім середовищем. Молюск через лійку сильним струменем виштовхує воду із мантійної порожнини, що спричинює рух тіла у протилежний бік (гідрореактивний рух). У більшості головоно¬гих є внутрішній хрящовий скелет, який захищає цент¬ральну нервову систему. Нервова система головоногих складніша, ніж в інших безхребетних. Ганглії великих розмірів і утворюють спільну навкологлоткову нервову масу. У восьминогів є зачат¬ки кори із клітин сірої речовини. У головоногих добре розви¬нені органи чуття: є осфрадії, нюхові ямки, статоцисти та очі, які за своєю будовою нагадують, органи зору ссавців. У гігантського спрута діаметр ока до 40 см.

За способом живлення головоногі - хижаки. Свою здобич во¬ни схоплюють і утримують щупальцями, на яких у 2-3 ряди роз¬ташовані присоски, а в деяких і гачки. Присоска діаметром у З см може утримувати масу до 3,5 кг. Головоногі можуть про¬ковтнути лише подрібнену їжу, бо стравохід їх оточений нерво¬вими гангліями. У подрібненні їжі беруть участь рогові щелепи