Розвиток біотехнології в Японії
Компанія «Хигэта» розгорнула дослідження для масового виробництва інтерферону й интерлейкина-2. Фірма «Сумитомо сэйяку» випустила на ринок препарат «сумиферон», типу альфа-інтерферону, що рекламувався в якості першого у світі ліків для лікування раку бруньки. Компанія також пропонувала застосовувати цей засіб і для лікування в6.
Одним з найбільш значних досягнень НДДКР, проведених фірмою «Сэкисуй кагаку коге», є розробка способу діагностики різних видів рака за допомогою моноклональных антитіл7.
Професор Токійського інституту технології Исао Карубэ й фірма «Као» розробили метод більше швидкого виміру кількості ДНК (усього два-три години) з використанням флуоресцентних барвників у порівнянні з методом электрофореза, що вимагає підрахунку протягом двох-трьох днів.Учений з Токійського медичного коледжу Дзюнко Рэнард розробив метод діагностики Спида8. Для постановки діагнозу потрібно всього п'ять хвилин. Раніше було потрібно більше 30 хвилин, а іноді й цілий день на діагностування вірусу за допомогою звичайних методів. Метод Дзюнко Рэнарда дозволяє проводити швидкий контроль донорської крові, застосовуваної в екстрених випадках хірургічного втручання. Використання цієї технології дозволило підвищити ефективність випробувань на СНІД у центрах охорони здоров'я.
З початку 80-х років фармацевтичні, хімічні, харчові компанії, такі, як «Мицубиси касэй коге», «Асахи касэй коге», «Кева хакко коге», «Адзиномото», «Сумитомо сэйяку», «Санке», «Воно якухин коге», «Сантори» і інші, стали направляти значні ресурси на фундаментальні дослідження.
До кінця 80-х років багато приватних фірм (наприклад, «Адзиномото», «Кирин биру»), що працюють в області біотехнології, відкрили нові центри фундаментальних досліджень. Деякі фірми перебували в процесі створення власної науково-дослідної бази (наприклад, «Такэда якухин коге», «Яманоути сэйяку», «Сантори», «Моринага нюге», «Тайсэй»).
Наприкінці 80-х років асигнування більшості великих фірм на науково-дослідні програми перевищували 10 млрд. ієн. При цьому частка витрат на НДДКР у загальних доходах від продажів продукції в деяких фірм перевищувала 10%.
У процес проведення наукових досліджень і розробок в області біотехнології активно утягуються середні й дрібні фірми. Слід зазначити, що такі фірми не прагнуть до злиття, а воліють пристосовуватися до суворих умов конкуренції на ринку, нарощуючи зусилля по проведенню НДДКР. Так, наприкінці 80-х років витрати середніх фармацевтичних фірм на НДДКР становили 9% від обсягу продажів їхньої продукції, а в середині 90-х років - уже 11-11,5%. У зв'язку із цим в останні роки значно зросло число нових, що відповідають світовим стандартам лікарських препаратів, зроблених у лабораторіях японських приватних фірм. Так, компанія «Санке», що поряд з фірмою «Такэда» є в цей час лідером у виробництві препаратів по зниженню рівня змісту холестерину, винайшла препарат «правастатин», обсяг продажів якого в Японії досяг 100 млрд. ієн.
Раніше японські фірми здійснювали значне число випробувань різних лікарських препаратів на тварин. У цей час відкриття лікарських препаратів ґрунтується більшою мірою на проведенні ретельних теоретичних досліджень із проблем функціонування цих препаратів саме в організмі людини.
На сучасному етапі специфіка взаємин між наукою й технікою в біотехнології визначає ту обставину, що конкурентноздатність биотехнологических компаній значною мірою визначається можливостями, якими вони розташовують для проведення фундаментальних досліджень. Наука стала в значній мірі конкурентною сферою діяльності не тільки в змісті наукової репутації, але й у комерційному плані. Тому приватні компанії, у тому числі японські, зацікавлені в залученні й збереженні першокласних наукових кадрів. Випробовуючи недостачу у фахівцях в області біотехнології, японські приватні фірми організують внутріфірмові курси по їхній підготовці, наймають дослідників, що одержали утворення за кордоном, а також направляють своїх науковців на стажування за рубіж.
Слід зазначити, що підготовку таких кадрів у Японії здійснюють головним чином факультети мікробіології й сільського господарства в університетах, у те час як у США вчені, що працюють в області біотехнології, навчаються переважно на хімічних факультетах.
Сформована в основному в 80-і роки під егідою державних органів і зусиллями приватних фірм, науково-дослідна база в біотехнології успішно функціонує й у цей час. При цьому заглиблюється й розширюється тематика наукових досліджень і розробок. Японські приватні компанії не тільки здійснюють прикладні дослідження й розробки, але й посилено форсують проведення теоретичних фундаментальних досліджень по широкому спектрі насущних проблем.