Роль трав’яних рослин у культурах сосни звичайної
Найбільша кількість азоту з ґрунту виноситься у сосни з хвоєю з віком насаджень, причому цей показник зростає. Така ж закономірність спостерігалась щодо інших елементів. Дуже багато азоту виносить з ґрунту трав’яний покрив. Якщо сосна за 5 років накопичує 26,0 кг/га азоту, то трав’яна рослинність лише за один рік виносить 40,8 кг/га цього елемента. З ростом культур сосни баланс поживних речовин складається на користь деревних порід. Вже було відмічено, що трав’яна рослинність негативно впливає на мінеральне живлення культур сосни. Тому не дивно, що із знищенням конкурента, транспірація сосни змінюється, оскільки в ґрунтовому розчині виявляється більша кількість елементів живлення й у деревних рослин відносно зменшується потреба у волозі.
У лісових насадженнях різного віку трав’яна рослинність є головним конкурентом деревних рослин за вологу й елементи мінерального живлення. Особливо це помітно в молодих лісових культурах. Але з віком негативний вплив не послаблюється, він лише дещо нівелюється за рахунок більших розмірів деревних рослин та інтенсивнішого розвитку їх кореневих систем. Проте не слід нехтувати негативним впливом трав’яних рослин у цей період, особливо враховуючи повноту та видовий склад деревостанів.
На наш погляд, дуже важливим і недостатньо вивченим є питання розвитку кореневих систем трав’яних рослин у деревостанах, особливо злаків, вплив їх на розростання кореневих систем деревних рослин, що підтверджують роботи М.І.Крилова [8] та А.П.Модестова [9].
Суттєво впливає на вологість ґрунту в насадженнях одного типу лісу та одного віку зімкненість крон штучного деревостану, яку можна регулювати проведенням доглядових рубань. А.П.Тольський [13] неодноразово вказував на висушення ґрунту в рідких деревостанах. Він чітко формулював думку, що в зімкнених насадженнях ґрунт більш вологий, ніж у зріджених. Це явище спостерігається у лісах, під покривом яких є добре розвинута трав’яна рослинність. До підвищення втрат вологи з ґрунту призводить також збільшення маси хвої на деревах, що залишаються після зрідження. Кількість хвої настільки різко збільшується, що в деревостанах з повнотою 0,5 її нерідко буває скільки ж, як і в повних штучних насадженнях такого самого віку. Підвищене висушення ґрунту в зріджених лісах А.А.Молчанов [10] пояснює зміною умов освітлення поверхні ґрунту та інтенсивним розвитком після доглядових рубань трав’яної рослинності, яка сильно витрачає ґрунтову вологу. Проте створення культур сосни високої густоти дає змогу забезпечити їх раннє змикання, що запобігає пригніченню бур'янами і створює сприятливі умови для росту деревних рослин. Водночас треба брати до уваги, що в рослин у будь-яких умовах місцезростання і в будь-який період розвитку існує чітка кореляційна залежність між надземною частиною та кореневою системою. Зменшення надземної частини рослин спричиняє зменшення їх кореневої маси і навпаки. Цю особливість треба враховувати, вирощуючи лісові культури, зокрема під час механізованого догляду за ґрунтом у міжряддях.У роботах А.А. Молчанова [10] є посилання на те, що на ґрунтах з трав’яною рослинністю випаровування відбувається інтенсивніше, ніж на голих, оскільки одночасно з випаровуванням значна кількість вологи витрачається на транспірацію рослинами. Витрати вологи на сумарне випаровування знаходяться у тісній залежності від росту і розвитку рослинності протягом вегетаційного періоду. Найбільші витрати пов’язані з періодом утворення квіток і процесом цвітіння. На площах, де проводиться скошування, сумарне випаровування після скошування різко зменшується і, в міру появи свіжої трави, підвищується знову. Найбільше випаровує куничник наземний — 283 мм, полин гіркий — 258 мм, а фізичне випаровування з голого піску становить 200 мм. Г.М.Висоцький [3] вказує, що поверхня ґрунту більше висушується там, де вона найбільше відкрита,тоді як власне ґрунт — під заростями трав’яних рослин і найменше — під молодими культурами, в яких проводиться обробіток ґрунту.
Отже, дослідники в різні часи вивчали залежність продуктивності культур від їх повноти. Але в усих цих роботах йдеться про якийсь один склад культур або їх вік, повноту, опрацювання з урахуванням кліматичної зони або умов місцезростання. Проте робіт, підготовлених на підставі систематичного і всебічного вивчення сукцесії трав’яних рослин на зрубах, у культурах до зімкнення гілок і в насадженнях всіх вікових груп аж до рубок головного користування, впливу трав’яних рослин на ґрунт, стану деревних рослин, продуктивності культур, немає.
Результати наших досліджень та аналіз літературних джерел дозволяє зробити висновок про негативний вплив трав’яних рослин на приживлюваність, ріст, розвиток, біологічну стійкість та продуктивність лісових культур.
Список літератури:
1.Бельков В.П., Омельяненко А.Д., Мартынов А.М. Регулирование травяного покрова в лесу. — М.: Наука, 1974. — 127 с.
2.Бельков В.П., Семенова А.К. Влияние травяного покрова на продуктивность лесных насаждений. — М.: Изд-во ЦБНТИ, 1973. — 22 с.