Безпека життєдіяльності
4. Дії населення і правила поведінки при аваріях на АЕС.
При аваріях на АЕС, на підприємствах атомної промисловості з викидом у зовніш-нє середовище радіоактивних продуктів може бути радіоактивне зараження за межами території станції. Це призведе до опромінення населення і забруднення навколишнього середовища вище допустимого рівня, встановленого для нормальної роботи АЕС. При цьому на службовців впливає гама-опромінення. При отриманні сигналу про аварію на АЕС робоча зміна ховається у сховищах, а населення — у захисних спорудах. При цьому одягаються засоби індивідуального захисту, береться запас їжі, води, предметів першої необхідності. Якщо обставини змушують людей ховатись у квартирах або у виробничих приміщеннях, то потрібно провести герметизацію: прикрити тканиною вікна, у будинках з пічним опаленням перекрити труби. Слід пам'ятати, що дози опромінення значно менші під час перебування людей у різних будинках і спорудах. На зараженій місцевості потріб-но поводитись дуже обережно: використовувати засоби індивідуального захисту, не ходи-ти без потреби по вулиці. При виході зі сховища необхідно вдягати засоби індивідуально-го захисту органів дихання й шкіри. Режим поведінки людей на місцевості, зараженій радіонуклідами, їх трудова діяльність, час перебування у сховищах, укриття та інші питання вирішують органи самоврядування на підставі даних штабів ЦО. З населенням проводиться медична профілактика шляхом прийому протирадіаційних препаратів до і після опромінення.
У зв'язку з тим, що територія в радіусі 30 км підлягає тривалому радіоактивному зараженню, основним засобом захисту є евакуація. В першу чергу евакуйовуються діти дошкільного віку. В цьому разі збірні евакопункти не створюються, а евакуація прово-диться безпосередньо від будинків. Евакуація проводиться на автомашинах і пішки у два етапи. На першому етапі людей підвозять транспортом до контрольно-перевірного пункту і висаджують там. На другому етапі евакуйовані проходять дозиметричний контроль, ме-дичний огляд, при необхідності санітарну обробку і чистим транспортом розвозяться по пунктах розселення. Основним шляхом проникнення радіоактивних речовин в організм є органи дихання, травлення, шкіра. При проведенні ліквідації використовують протигази, респіратори, костюми Л-1. Одягати і знімати їх дозволяється тільки у спеціально відведе-них місцях. Після закінчення робіт необхідно пройти дозиметричний контроль для визна-чення ступеня ураження засобів індивідуального захисту, шкіри, потім пройти санітарну обробку. На ураженій території заборонено їсти, пити, лежати і сидіти на землі.
5. Перша допомога при пораненнях та кровотечах.Кров в організмі людини циркулює по кровоносних судинах: артеріях, венах і капілярах.
Кровотеча - це вихід крові з кровоносних судин. Кровотеча - наслідок порушення цілісності судин внаслідок травмування (укол, розріз, удар, розтяг) тощо.
Інтенсивність кровотеч залежить від кількості пошкоджених судин, їх діаметра, ха-рактеру пошкоджень і виду пошкодженої судини (артерія, вена, капіляр). На її інтенсив-ність також впливає рівень артеріального тиску, вид кровотечі (зовнішньої чи внутріш-ньої), вік потерпілого і стан його здоров'я.
Втрата крові може спричинити гостру недостатність кровопостачання тканин і ор-ганів, мозку, легенів, серця, що призводить до смерті.
Через небезпеку інфекції рятівник не повинен доторкатися до рани руками, проми-вати її водою чи ліками, присипати порошками.
Види зовнішніх кровотеч залежать від характеру пошкодження судин (капілярів, вен, артерій) і бувають: капілярна кровотеча, венозна кровотеча, артеріальна кровотеча, кровотечі з рота, з носа, з вух тощо.
Капілярна кровотеча виникає при поверхневих ранах, пошкодженні шкіри. Крово-теча може зупинитись сама завдяки згортанню крові. На таку рану накладають тугу стери-льну марлеватяну пов'язку і бинт. Виток бинта повинен іти знизу вгору від пальців до плечей.
Венозна кровотеча виникає від глибоких ран, кровотеча інтенсивніша, колір крові темно-червоний. Потрібно підняти вгору поранену кінцівку і після дезинфікування шкіри навколо рани розчином йоду чи спирту накласти тугу пов'язку.
Артеріальна кровотеча - пряма загроза життю людини, - виникає при глибоких ру-баних або колотих ранах, кров'ясно-червона, б'є струменем у ритмі пульсу (б'є фонтанчи-ком), бо є під великим тиском.
Якщо кровотечу не вдається зупинити тугою пов'язкою, тоді артерію притискають до кістки, ближче до серця, за 10-15 хвилин в рані повинен з'явитися згусток крові (вна-слідок її згортання), котрий сам зупинить кровотечу. Накладають джгут або закрутку (гу-мову трубку, краватку, рушник) вище місця пошкодження, поближче до серця (рис. 1).