Безпека життєдіяльності
1. Суспільні екологічні проблеми. Атмосфера та здоров'я людини.
Розвиток людської цивілізації неможливий без раціональної взаємодії з природою. Людина отримує все необхідне для життя: енергію, продукти харчування, матеріали, бере від природи емоційну та естетичну наснагу. Цілеспрямованість дії людини на природу зумовлює не тільки позитивний вплив, а й призводить і до негативних наслідків. Тому сьогодні вкрай необхідна стратегія охорони довкілля, широке екологічне виховання населення.
Екологія — це наука про відносини між рослинними і тваринними організмами та навколишнім середовищем.
Атмосфера — це зовнішня газоподібна оболонка планети, яка безпосередньо при-лягає до космічного вакууму і захищає все живе на Землі від згубного впливу космічного випромінювання. Хімічний склад атмосфери: 78,1 відсотка — азот, 20 — кисень, 0,9 — аргон, решта — вуглекислий газ, водяна пара, водень, гелій, неон. Кожний компонент по-своєму важливий для життя.
Азот (N2) — газ без кольору і запаху, є обов'язковим компонентом отримання біл-кових сполук. Складні білкові сполуки започаткували життя на Землі. Азот входить до складу всіх видів білків в організмі людини. Ось чому високий вміст азоту в атмосфері є необхідною умовою життя. Кисень (О2) — активний окислювач в усіх життєвих процесах, обов'язковий учасник будь-якого горіння. Зниження кількості кисню в атмосфері (нижче 15 відсотків) становить небезпеку для життя. Кисень забезпечує фізіологічні процеси організму людини.
Газ без кольору і запаху, густина — 1,23 г/л, хімічно найактивніший (після фтору) неметал, взаємодіє з більшістю інших елементів (процес окислення). При підвищенні тем-ператури окислення може перейти в горіння.
Люди, тварини, рослини отримують необхідну для життя енергію за рахунок біоло-гічного окислення різних речовин киснем, який надходить в організм різними шляхами (легені, шкіра).
Кисень — найрозповсюдженіший на Землі елемент. У вигляді складових він стано-вить 1/2 маси Земної кори, входить до складу води. живих організмів. У вільному стані — 21%. Завдяки фотосинтезу рослини продукують кисень.
Формула фотосинтезу:
При цьому близько 80% кисню надходить в атмосферу при фотосинтезі океансько-го планктону і 20% — від земних рослин.
Аргон (А2) — інертний газ з густиною 1,73 г/л. Використовується в промисловості (аргонове зварювання) при хімічних процесах, для наповнення електричних ламп і газо-розрядних трубок.
Озон (О3) — модифікація кисню. Газ синього кольору з різким запахом. Утворю-ється із О2 при електричних розрядах в атмосфері на висотах 20 — 25 км. Озон охороняє все живе на Землі від шкідливого впливу короткохвильової УФ — радіації Сонця. У тех-ніці використовується як озонатори для знезараження води та збагачення повітря.
Вуглекислий газ (СО2) — основний газовий компонент у процесі фотосинтезу зе-лених рослин. Важливість цього процесу в тому, що рослини виділяють у повітря кисень. Ось чому нестача вуглекислого газу становить небезпеку. Підвищений вміст газу в атмос-фері призводить до іншої глобальної небезпеки для людей — парникового ефекту. Вугле-кислий газ як парникове скло пропускає сонячні промені, але затримує тепло нагрітої по-верхні землі. В результаті цього підвищується середня температура повітря, погіршується мікроклімат, що впливає на здоров'я людини.
Щорічно в результаті фотосинтезу поглинається 300 млрд. т СО2, виділяється 200 млрд. тонн О2, утворюється 150 млрд. тонн органічних речовин.
Атмосфера Землі включає:
тропосферу (до 15 км)