Грошово-кредитна система
Тепер зупинимося на проблемах, що постануть перед грошовою та банківською системою України на початку XXI століття.Насамперед — про збільшення кон¬куренції на ринку. Закінчуються часи, коли банки України були монополіста¬ми на вітчизняному фінансовому рин¬ку. Незабаром з’явиться багато фінан¬сових посередників, які загострять кон¬куренцію. По-перше, активізуються іно¬земні банки, які мають більше можли¬востей та інструментів. По-друге, ве¬ликий вплив матимуть небанківські фінансові установи — кредитні спілки, страхові компанії, інвестиційні фонди, ті ж таки кредитно-гарантійні установи, зареєстровані у 1999 році. Виникне ряд кооперативних банків, які працювати¬муть на принципах товариств взаємно¬го кредиту. Всі ці структури почнуть енергійно боротися за клієнтуру.
Жорсткішим стане регулювання банківської системи. Коли банки пе¬рейдуть у режим щоденного контролю, доведеться звикати до постійної при¬сутності державного регулюючого орга¬ну. Лояльність, яку Національний банк донині виявляє щодо комерційних банків, краще було б залишити в мину¬лому столітті. А вони в свою чергу ма¬ють усвідомити, що постійна при¬сутність НБУ в їхній діяльності — це не¬обхідність.
В Україну дуже швидко приходять нові банківські послуги. Попри крихіт¬ний розмір цього сегмента ринку за якихось рік-два клієнти вже не визна¬ватимуть банків, у арсеналі яких бракує нових технологій. Сьогодні ними займа¬ються 10—15 банків. Проблемою номер один є обєднання банків. Хочуть вони цього чи ні, цей абсолютно нормальний, більше того, просто необхідний процес триватиме. Навіть у здорових американських, європейських, японських банківських системах відбувається злиття банків. В Ук¬раїні ж половина банків “нездужає”. В результаті вони або будуть приєднані до потужніших структур, або викрес¬лені з Реєстру банків. Близько 50 банків зараз потенційно поставлені перед ви¬бором: приєднання або ліквідація.
Традиційне уявлен¬ня про банки як інститути, що залуча¬ють кошти у вигляді депозитів та розміщують їх шляхом кредитування, суттєво змінюється. З появою нефінан¬сових банків чи небанківських інсти¬тутів, які займаються банківською спра¬вою, постає проблема виживання тра¬диційних банків у нових умовах.
2. Комерціїні та кооперативні банки.
Комерційні банки — кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств усіх галузей господарства, головним чином — за рахунок гро¬шових капіталів і заощаджень, залучених у вигляді внесків. Комерційні банки — головна ланка кредитної системи.
Комерційні банки здійснюють на договірних умовах кре¬дитно-розрахункове та інше банківське обслуговування юри¬дичних осіб і громадян шляхом здійснення операцій і вчинен¬ням інших банківських послуг.
Комерційні банки відрізняються:
— за призначенням статутного фонду та засобу його фор¬мування. В цьому зв'язку вони виступають у формі акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю, за участю іноземного капіталу, іноземні банки та ін.;
— за видами здійснюваних операцій банки бувають універсальні та спеціалізовані;
— за територією діяльності — республіканські, регіональні.
Банки можуть відрізнятися за галузевим призначенням.
Для фінансування республіканських, регіональних та інших програм можуть створюватись спеціальні комерційні банки.
Комерційні банки створюються на акціонерних або пайо¬вих засадах. Засновниками комерційних банків можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, за винятком Рад народних депутатів усіх рівнів, їх виконавчих органів, політичних та профспілкових організацій та спеціалізованих громадських фондів.
Частка будь-якого з засновників, акціонерів не повинна бути більшою, ніж 35 % статутного фонду комерційного банку.