Грошово-кредитна система

10.Подальше вдосконалення та підви¬щення ефективності платіжної системи.

11.Послаблення державного тиску на кредитну діяльність великих банків.

Отже, банківська система України вже має свою історію. Вона налічує майже десять років, але багата вельми інтенсивними процесами: українським банкам за півроку-рік випадало пройти шлях, на який аналогічні закордонні установи витрачали кілька років, а то й десятиліття. Слід також враховувати, що банківська система в нашій країні формувалася, зазнаючи впливу негатив¬них чинників, які не лише не сприяли розвитку, а навпаки — гальмували його.

Йдеться про:

1.Макроекономічні чинники, які зменшують попит на фінансові послуги:

•кількарічну тенденцію до знижен¬ня ВВП;

•доларизацію економіки;

•низьку купівельну спроможність фізичних осіб;

•бартеризацію взаєморозрахунків між суб’єктами підприємницької діяль¬ності.

2.Економічні чинники:

•інфляцію, спад виробництва та спричинене ними “звуження” кола клієнтів;

•повільний розвиток приватного сектора в економіці, а отже, й невели¬ку частку приватного капіталу в бан¬ках;

•податковий прес, який із часом не тільки не слабшає, а посилюється вна¬слідок розширення бази оподаткування.

3.Законодавчі та нормативні чин¬ники:

•законодавчу неврегульованість ба¬гатьох напрямів роботи;

•відсутність чітких правил роботи, викликану частими змінами законодав¬чих і нормативних документів та супе¬речностями в них;

•не передбачену нормативами про¬зорість балансів банків, простір для пе¬регрупувань, маніпуляцій, зловживань, захаращеність банківських “вішалок” — рахунків обліку дебіторської та кре¬диторської заборгованості, — що при¬зводить до появи штучних балансів, які демонструють уявну ліквідність капіта¬лу банку.

4.Внутрибанківські (суб’єктивні) чин¬ники, які здебільшого можна кваліфіку¬вати як слабкий, некомпетентний ме¬неджмент:

•невиправдані кредитні, інвести¬ційні та валютні ризики;

•недооцінку фактора незалежності банківського менеджменту та перетво¬рення банку на “кишеньковий” під впливом акціонерів — “метеликів”;

•гостре прагнення “універсалізації” банку, не супроводжуване побудовою відповідної його інфраструктури;

•відсутність збалансованої політики управління філіями;