Грошово-кредитна система

1. Становлення грошової системи України.

Розпад Радянського Союзу, чому сприяли, зокрема, прийняття Верхов¬ною Радою України в липні 1990 року Декларації про державний суверенітет та проголошення у серпні 1991 року України незалежною демократичною державою, відкрив нову сторінку в розвитку вітчизняної банківської сис¬теми. 20 березня 1991 року Верховна Рада прийняла перший банківський За¬кон України “Про банки і банківську діяльність”. Згідно з ним на базі Ук¬раїнської республіканської контори Державного банку СРСР створено Національний банк України. З перших днів його діяльність спрямована на зміцнення державності України, він проводить єдину державну політику у сфері грошового обігу, кредитування та забезпечення стабільності національної грошової одиниці. 2001 року банківська система України свят¬кувала своє десятиліття.

Декларація про державний сувере¬нітет України та Закон “Про еко¬номічну самостійність Української РСР”, які законодавче закріпили за на¬шою державою право на самостійне формування власної банківської систе¬ми, стали фундаментом для появи ук¬раїнських комерційних банків. Упро¬довж 1989—1991 років у Москві було зареєстровано близько шістдесяти ук¬раїнських банків.

Формування сучасної банківської си¬стеми України відбувалося в кілька етапів.

І етап (1991-1992рр.) процеси перереєстрації та реорганізації:

2 жовтня 1991 року Національний банк почав перереєстровувати комер¬ційні банки України, зареєстровані ще Держбанком СРСР. У цей період “мі¬ністерський” капітал, тобто вкладення у комерційні банки різних державних установ, поступово витісняється рин¬ковим капіталом спільних та малих під¬приємств, акціонерних товариств. Дер¬жавні Промінвестбанк, Агропромбанк, Укрсоцбанк акціонуються під тиском головних менеджерів та основних клієн¬тів. На цьому етапі за станом на 1 січня 1992 року зареєстровано 77 банків.

II етап (1992-1993 роки) поява банків “другої хвилі”:

На засадах різних бюджетних та по¬забюджетних фондів, диверсифікації пасивів у діючих банках та внесків підприємств (шляхом прихованих кре¬дитів) виникає ціла низка нових ко¬мерційних банків. Протягом 1992 року зареєстровано ще 60 банків; 3 банки вилучено з реєстру. За станом на 1 січня 1993 року в Україні налічувалося вже 134 комерційні банки.

На цьому етапі відповідно до Поста¬нови Кабінету Міністрів “Про переда¬чу міністерських пакетів акцій на уп¬равління до Міністерства фінансів Ук¬раїни” у комерційних банках дедалі зменшувалася частка “міністерського” капіталу. Постановою передбачалося, що Мінфін України буде одержувачем дивідендів за акціями, що належать іншим міністерствам, братиме участь в управлінні банків. Зрозуміло, це не влаштовувало колишніх власників ак¬цій, і вони поспішили вилучити свої кошти із комерційних банків та інших акціонерних товариств. На цьому ж етапі спостерігалося ма¬сове утворення дрібних малопотужних “кишенькових” банків із капіталом, який часто не перевищував вартості трикімнатної квартири. Ці банки непо¬гано зростали на гіперінфляції, примі¬тивно експлуатуючи цей зовнішній, не¬залежний від них фактор.

III етап (1994-1996 роки) перші банкрутства:

Активна побудова Національним банком України чіткої системи регулювання діяльності комерційних банків збіглася в часі із призупиненням інфля¬ційних процесів, що стали, як уже зазначалося, основним джерелом безбід¬ного існування цілої низки комерційних банків. Не готові до жорсткого конт¬ролю з боку НБУ, до зміни кон’юнкту¬ри фінансового ринку, до управління банківськими процесами зсередини, ці банки опинилися на межі банкрутства. Багатьом із них не вдалося втриматися на плаву: 1994 року ліквідовано 11 збанкрутілих банків; 1995 року — 20, серед яких і найбільші (“Інко”, “Відроджен¬ня”, Економбанк, Лісбанк); 1996 року прямими банкрутами стали 45 банків та 60 опинилися у стані прихованого банкрутства і ще протягом багатьох років виборюватимуть право на існу¬вання. Зрозуміло, це не могло не внести певних додаткових ускладнень у функ¬ціонування всієї банківської системи.

У цей період на структуру вітчизня¬ної банківської системи істотно вплива¬ли й інші процеси. Так, на кредитно-фінансовому ринку України почали працювати іноземні банки та їхні пред¬ставництва — всього їх було зареєстро¬вано 14. З’явилися також ще 5 нових ук¬раїнських комерційних банків.