Порівняльний аналіз механізмів рефінансування

Між учасниками операції РЕПО укладається угода, в якій перед¬бачаються:

— термін, сума, ціна державних цінних паперів «прямого РЕПО» та «зворотного РЕПО»;

— перелік цінних паперів, які беруть участь в операції РЕПО;

— зобов'язання продати державні цінні папери зі зворотним ви¬купом, яке має кореспондуватися із зобов'язанням викупити ці дер¬жавні цінні папери зі зворотним продажем;

— порядок установлення маржі або процентного доходу.

Обов'язковою умовою укладення угоди РЕПО з метою мініміза¬ції кредитного ризику є те, що державні цінні папери, куплені з ви¬користанням операцій РЕПО, мають переказуватися через депозита¬рій на рахунок покупця зі зміною права власності.

Після підписання угоди на здійснення операції РЕПО банк-продавець надає на дату купівлі та на дату зворотної купівлі ДЕПО-повідомлення до депозитарію НБУ про зміну права власності на де¬ржавні цінні папери. Для забезпечення зобов'язань про зворотний викуп державних цінних паперів НБУ — у першій частині операції РЕПО покупець — отримує гарантійний внесок, на підставі ринко¬вої оцінки державних цінних паперів, які є об'єктом операції РЕПО. Цей внесок є захистом від потенційних збитків у разі різких коли¬вань цін на державні цінні папери. Сума гарантійного внеску зале¬жить від терміну укладеної угоди за операцією РЕПО, типу держав¬них цінних паперів, що є предметом угоди, та суми очікуваного доходу за цими цінними паперами.

До 1997 р. НБУ проводилися цільові кредитні аукціони. До учас¬ті в аукціоні допускалися комерційні банки, які обслуговували під¬приємства, що здійснювали структурну перебудову та санацію ви¬робництва. Перелік цих підприємств визначався Кабінетом Мініст¬рів України за домовленістю з НБУ. Комерційні банки отримували від таких підприємств бізнес-плани, плани структурної перебудови, а також інші документи, що давали можливість оцінити ефектив¬ність використання кредиту. За допомогою статистичних звітів підприємств за рік комерційні банки здійснювали аналіз їхньої ді¬яльності, готували експертні оцінки доцільності кредитування та ви¬значали реальність повернення кредиту. Якщо після проведення та¬кої роботи комерційний банк приймав рішення про кредитування підприємства, він надсилав заявку на свою участь в Аукціонний ко¬мітет НБУ.

Цільові кредитні аукціони проводилися у такому самому поряд¬ку, що й закриті кредитні аукціони.

Зараз НБУ не проводить аукціонів із продажу кредитів комерцій¬ним банкам для подальшого кредитування ними підприємств згідно з прийнятими урядом програмами. Він здійснює лише рефінансу¬вання комерційних банків з метою підтримання їхньої ліквідності та для регулювання кредитно-грошового ринку України. У разі необ¬хідності зменшити обсяг грошової маси в економіці Національний банк України застосовує всілякі заходи. Наприклад, він може під¬вищити рівень обов'язкових резервів комерційних банків, а може й обмежити обсяг ресурсів, що продаються ним через кредитні аукці¬они. Останнім часом на кредитних аукціонах НБУ здійснює продаж ресурсів на таких умовах: тільки під забезпечення ОВДП та під фі¬ксовану процентну ставку. Ломбардна ставка за кредит установлю¬ється в розмірі облікової ставки плюс 10%.

Комерційні банки для забезпечення своєї ліквідності можуть ре-фінансуватися в установах Національного банку або в комерційних банках у формі переобліку і перезастави векселів.

Установи НБУ здійснюють ці операції за дотримання таких умов:

— усі подані векселі за строком оплати не повинні перевищувати 90 днів і мають бути такими, щоб їх можна було вчасно одержати у місцях їх оплати;

— подані векселі повинні мати не менше двох підписів, не вра¬ховуючи підпису того комерційного банку, який подав ці векселі, а переказні векселі — ще й акцепт платника;