Порівняльний аналіз механізмів рефінансування
— строк їх погашення не припадає на термін користування лом¬бардним кредитом (строк погашення настає не раніш як через 35 днів з моменту переказування їх відповідної кількості на рахунок ДЕПО в НБУ).
У загальний комплект документів, які необхідно подати комер¬ційному банку до регіонального управління НБУ для одержання ло¬мбардного кредиту, входять: кредитна угода, заявка на кредит, до¬ручення на право реалізації НБУ цінних паперів, прийнятих як забезпечення ломбардного кредиту.
Після того, як регіональне управління НБУ ухвалило рішення про надання ломбардного кредиту, комерційний банк переказує портфель цінних паперів, які є забезпеченням кредиту, зі свого ДЕПО-рахунку на ДЕПО-рахунок у депозитарії НБУ. Одночасно ре¬гіональне управління НБУ зараховує кошти ломбардного кредиту на кореспондентський рахунок банку-позичальнику.
Заборгованість комерційного банку за ломбардним кредитом не може перевищувати 75 % вартості портфеля цінних паперів, нада¬них як забезпечення ломбардного кредиту. Після закінчення терміну погашення ломбардного кредиту регіональне управління НБУ спи¬сує його суму з кореспондентського рахунку комерційного банку. Одночасно погашаються проценти за користування цим кредитом.
Після погашення ломбардного кредиту і процентів відбувається розблокування рахунків ДЕПО комерційного банку, і цінні папери знову переходять у власність комерційного банку.
У разі відсутності або недостатності коштів на кореспондентсь¬кому рахунку комерційного банку залишок заборгованості за лом¬бардним кредитом і процентами по ньому погашаються за рахунок коштів від реалізації НБУ цінних паперів, наданих банку як забез¬печення кредиту.
Операції РЕПО — це операції із цінними паперами, які склада¬ються з двох частин. Для їх здійснення укладається єдина генераль¬на угода між учасниками ринку (НБУ і комерційними банками) про продаж-купівлю державних цінних паперів на певний строк із зо¬бов'язанням зворотного продажу-купівлі у визначений термін або на вимогу однієї зі сторін за заздалегідь обумовленою ціною.
Використання НБУ державних цінних паперів для операцій РЕПО здійснюється через «пряме РЕПО» — купівлю у комерційно¬го банку державних цінних паперів та «зворотне РЕПО» — обов'яз¬ковий продаж державних цінних паперів. У ситуації, коли в межах визначених основних монетарних параметрів існує потреба підви¬щення ліквідності комерційних банків, НБУ здійснює операції «прямого РЕПО» і на підставі генеральної угоди купує у комерцій¬ного банку державні цінні папери на відповідний період з обов'язко¬вою умовою зворотного їх викупу цим комерційним банком у вста¬новлений строк. У разі накопичення надлишкової ліквідності бан¬ківської системи, зростання грошової маси значно вищими темпами, ніж передбачалося, НБУ може продати комерційним банкам через механізм «зворотного РЕПО» державні цінні папери, які є в його портфелі, на певний період, за умови викупу їх у комерційного бан¬ку в установлений строк.
Національний банк може здійснювати операції РЕПО купівлі-продажу державних цінних паперів як через безпосередню домов¬леність із комерційними банками, так і проведенням тендера заявок комерційних банків на участь в операціях РЕПО. У разі проведення тендера на участь в операціях РЕПО Національний банк через свої регіональні управління не пізніш як за тиждень надсилає повідом¬лення про проведення такого тендера із зазначенням терміну опера¬цій РЕПО та умов його проведення.
Комерційні банки як учасники тендера у своїх заявках на участь у ньому пропонують свої умови щодо ціни купівлі-продажу та зво¬ротної ціни продажу-купівлі державних цінних паперів. Після за¬кінчення тендера операцій РЕПО Національний банк наступного робочого дня надсилає комерційному банку, який виграв тендер, по¬відомлення-підтвердження про намір укласти угоди на здійснення операцій РЕПО.
Залежно від терміну дії операції РЕПО на позабіржевому ринку використовуються такі види операцій:
— нічне РЕПО (термін дії один день, процентна ставка фіксуєть¬ся на весь термін проведення операції);— відкрите РЕПО (термін операції в угоді не визначається, кожна зі сторін угоди може вимагати виконання операції РЕПО в будь-який час, але з обов'язковим повідомленням про завершення цієї угоди. Процентна ставка не є фіксованою і визначається кожного разу);
— строкове РЕПО (термін операції чітко визначений, процентна ставка є постійною протягом усієї операції РЕПО).