Види кредитів комерційних банків

1) водночас;

2) у розстрочку;

3) достроково (за вимогою кредитора, або за заявою позичальника);

4) з регресiєю платежiв (тобто сплата основного боргу і процентів по кредиту здійснюється щоквартально, щомісячно, але в перші періоди суми внесків будуть вище, а в наступних будуть прогресивно скорочуватися);

5) пiсля закiнчення обумовленого перiоду (мiсяця, кварталу).

Порядок, форма погашення кредиту передбачаються у кредитному договорi. Дiючими правилами банку "Україна" передбачено, що погашення кредиту може здiйснюватися одноразово i в розстрочку (частково). Одноразове погашення позички передбачає її повернення в повнiй сумi у встановлений у кредитному договорi строк.

При погашеннi позички в розстрочку передбачається перiодичне погашення суми боргу, пов’язане з надходженням виручки вiд реалiзацiї продукцiї (проведення робiт, надання послуг) та iнших прибуткiв. У цьому разi в кредитному договорi може бути передбачено умовний строк погашення кредиту, конкретнi строки його погашення встановлюються виходячи з позичкової заборгованостi, що фактично склалася, наприклад, на початок кожного кварталу, року з урахуванням специфiки роботи позичальника та ходу реалiзацiї продукцiї.

За характером i способом сплати процентiв видiляють кредити:

1) з фiксованою процентною ставкою;

2) з плаваючою процентною ставкою;

3) зі сплатою процента одночасно з отриманням кредита (дисконтний кредит).

Позики з фiксованою процентною ставкою характернi для стабiльної економiки, однак можуть видаватися на короткий термiн i в умовах iнфляцiї.

Очевидно, що в сучасних нестабільних економічних умовах більшість кредитних угод будуть передбачати в своїх умовах плаваючу процентну ставку.

Якщо надання кредиту відбувається за рахунок коштів, запозичених у Національного банку, то процентна ставка за користування кредитом встановлюється як облікова ставка НБУ плюс маржа (5 – 20%), і зміна процентів за користування кредитом буде залежати від того, наскільки змінюється облікова ставка НБУ.

В залежностi вiд цiльового спрямування кредит може бути виробничим чи споживчим.

Переважна частина кредитiв використовується у сферi виробництва та реалiзацiї сукупного суспiльного продукту i є важливим джерелом формування обiгових коштiв i основних фондiв. Водночас населення теж одержує значну кредитну допомогу на свої споживчi цiлi, насамперед це кредити на затрати, пов’язанi з покращенням житлових умов i створенням пiдсобного домашнього господарства, а також на придбання товарiв в кредит i невiдкладнiпотреби.

Споживчий кредит надається тiльки у нацiональнiй грошовiй одиницi фiзичним особам-резидентам України, строк користування споживчим кредитом не повинен перевищувати 10 рокiв.

Нерiвномiрнiсть розвитку кредитних вiдносин комерцiйних банкiв з приватним сектором свiдчить, з одного боку, про потенцiйну спрямованiсть банкiв на спiвробiтництво з недержавними суб’єктами-пiдприємствами та домашнiми господарствами, а з другого – про значнi труднощi, якi iснують на шляху розвитку цього спiвробiтництва. Глибока платiжна криза, що охопила в 1995 роцi всi сфери економiки, погiршення фiнансового стану та кредитоспроможностi приватних пiдприємств, посилення тиску на банки з боку державних структур внаслiдок того, що держава є акцiонером провiдних комерцiйних банкiв ("Україна", Промiнвестбанк, Укрсоцбанк тощо) iстотно ускладнили розвиток кредитних вiдносин комерцiйних банкiв з приватним сектором економiки в 1995-1996 роках.