Види кредитів комерційних банків
Найбiльш припустимим варiантом гарантованого кредиту є гарантiя уряду України чи гарантiя акцiонера банка (в межах вартостi належних йому акцiй). Потiм iде гарантiя банка з числа перших 10-20 за ступенем надiйностi, що працюють на протязi чотирьох-п’яти рокiв без особливих проблем.
Врештi-решт може бути прийнята гарантiя прибутково працюючого на протязi кiлькох рокiв пiдприємства, що має реальнi активи i обороти, арбiтражнi дiї по вiдношенню до якого могли би бути успiшними.
У свiтовiй практицi як забезпечення кредиту застосовується страхування кредитних ризикiв.
Страхування вiдповiдальностi позичальника за непогашення кредиту повинно проводитися у повнiй сумi виданого кредиту i процентiв за користування ним. Одночасно з пiдписанням кредитного договору або в перiод дiї договору страхування страхувальником (позичальником) може бути переуступлено банку право вимоги вiд страховика сплати страхового вiдшкодування шляхом укладення вiдповiдного договору.В Українi така форма забезпечення використовувалася в 1994–1995 роках, однак в теперiшнiй час вона використовується рiдко, оскiльки бiльшiсть вiтчизняних страхових компанiй не є достатньо мiцними, щоб компенсувати збитки банка при настаннi страхового випадку, а послуги iноземних страхових компанiй для вiтчизняних позичальникiв доки недоступнi.
Наступна ознака класифiкацiї кредитiв, що надаються комерцiйними банками, – за методами надання.
Вiдповiдно до цiєї ознаки розрiзняють:
1) кредити, наданi у разовому порядку;
2) кредити, наданi вiдповiдно до вiдкритої кредитної лiнiї;
3) гарантiйнi кредити (iз заздалегiдь обумовленою датою надання, за потребою).
Рiзноманiтнiсть iснуючих форм i видiв кредитування – не тiльки результат еволюцiї фiнанасової системи, але й намагання знизити тяжкiсть кредитного пресу i таким чином не створювати клiєнтам додаткових труднощiв, що можуть викликати ускладнення з поверненням кредитних коштiв.
Найпростiшою формою кредитування є єдиноразова проплата контракту позичальника за рахунок кредитних коштiв банком чи перерахування всiєї суми кредиту на розрахунковий рахунок позичальника. В цьому випадку позикова заборгованiсть позичальника виникає з моменту перерахування коштiв банком. З цього ж моменту виникає заборгованiсть за процентами. Проценти нараховуються банком з моменту виникнення позикової заборгованостi i до моменту надходження коштiв вiд позичальника у погашення кредиту.
Кредитна лінія - це письмова угода між банком і потенційним позичальником, у якій вказано термін та умови надання кредиту на перспективу. Цей документ підтверджує, що банк дає згоду надавати кредити у заздалегідь визначених сумах протягом певного часу і на умовах передбачених угодою. Поки діє кредитна лінія, клієнт може у будь-який момент отримати позику без додаткового оформлення та спеціальних переговорів із банкрм. Водночас він може і не скористатися своїм правом на отримання кредиту або взяти лише частину суми. У свою чергу, комерційний банк може відмовитися надавати кредит у рамках затвердженого ліміту, якщо зауважить значне погіршення фінансового стану клієнта або порушення ним умов договору. Як правило кредитні лінії відкриваються на певний час, найчастіше на рік. Більшість з них являють собою тривалі зв’язки з банком, які автоматично продовжуються на новий термін. За такої ситуації ставки відсотків, ліміти кредиту та інші умови змінюються залежно від фінансового стану, умов і потреб позичальника. На практиці це виливається в перманентну прологнацію кредиту, що дає можливість використовувати кредитну лінію як довгострокове джерело коштів.
Кредитна лінія - це гнучкий механізм короткострокового кредитування, завдяки якому задовольняється тимчасова потреба позичальника в обігових коштах. Здебільшого ці гроші йдуть на покриття поточних, часто сезонних витрат. Вигідність кредитної лінії в тому, що клієнт має до значних кредитних ресурсів, але виплачує відсоток лише за ту суму, яку фактично позичив на данний момент. Отже, головне призначення кредитної лінії для клієнта - забезпечити власну ліквідність, чи як кажуть, мати “ліквідну подушку”.