Банківські ресурси
Моніторинг ринку депозитних послуг є ключовим у процесі розробки меморандуму депозитної політики.
Другий етап підготовки меморандуму депозитної політики – формулювання її мети і завдань. Мета депозитної політики єдина для всіх банків – це досягнення максимального прибутку при всебічному задоволенні потреб клієнтів у депозитних послугах. Для досягнення цієї мети банками можуть бути сформульовані різні завдання. Наприклад, диверсифікація депозитів за призначенням, сумою, терміном тощо.
Третій етап: розробка прийнятої моделі поведінки та позицій банку на депозитному ринку. Одним із елементів цієї моделі є визначення питомої ваги і структури цього джерела в ресурсному потенціалі банку. Збільшення довгострокових операцій інвестиційного характеру можливе тільки за умови залучення стабільних ресурсів на тривалий час.
Окрім того, при визначенні депозитної політики необхідно враховувати, що вклади населення – найстійкіша частина залучених банком ресурсів. Як свідчить банківська практика, депозити населення у своїй масі невеликі за розмірами, але досить чисельні й менш рухливі, ніж відповідні вклади юридичних осіб.
Четвертий етап – заключний етап у розробці депозитного меморандуму – розробка програми розвитку. За своїм змістом це комплекс дій із досягнення бажаної позицій банку на депозитному ринку та встановленої частки депозитів у залучених ресурсах. Умовно всі заходи можна класифікувати як заходи організаційного і технологічного характеру. При детальному розгляді програми можна виходити з того, що банк намагається поліпшити свою ресурсну позицію за рахунок збільшення частки депозитів:
Заходи організаційного характеру передбачають наявність відповідної матеріально-технологічної бази для забезпечення приймання депозитів, а саме:
-спеціальних приміщень;
-зручного місцезнаходження;
-гнучкого графіка роботи банку;
-спеціально підготовленого персоналу;
-рекламно-інформаційних проспектів, буклетів для клієнтів;
-сформованої інформаційно-аналітичної бази для оцінки конкурентної позиції банку на ринку депозитних послуг;
-ефективних засобів прогнозування ресурсів комерційного банку.
Але значною мірою ці організаційні заходи – досить дорогі й стосуються переважно депозитного обслуговування фізичних осіб.
Заходи технологічного характеру передбачають упровадження політики асортиментної гнучкості, системи управління якістю депозитних послуг, зваженої цінової політики та ефективних методів стимулювання збуту.
У теорії та практиці банківської діяльності України як меморандум депозитної політики не існує, тому, на погляд кандидатів економічної науки Порєчкіна Л.С. і Шульги Н.А., комерційним банком України слід розробити меморандуми депозитної політики банку за схемою 2.
Схема 2. Взаємодія складових депозитної політики комерційного банку.
Меморандум депозитної політики складається з семи самостійних розділів, тісно пов’язаних між собою.
Перший розділ “Мета і завдання депозитної політики” передбачає визначення мети і завдань банку. Метою депозитної політики банку є досягнення максимального прибутку банком при всебічному й комплексному задоволенні потреб клієнтів. Для реалізації цієї мети необхідно вирішити такі стратегічні завдання: