Бізнес-етика і соціальна відповідальність у банківській системі

листа на суму близько 200 млн. до¬ларів. Департамент торгівлі Сполуче¬них Штатів у результаті антидемпінго¬вого процесу, ініційованого амери¬канськими компаніями "General Steel Co" і "Gulf States Inc", увів із 1 лип¬ня 1997 року нові ставки ввізного ми¬та для наших підприємств: для "Азовсталі" — 100%, для комбінату ім. Ілліча — 177%, а для решти — 238%. Наші менеджери і політики, причетні до цих процесів, це несподіване рішен¬ня розцінили як несправедливе. Адже рівень рентабельності відносно собівартості дорівнює лише 7—10%. Здавалося б, підстав для того, щоб вважати ціни на українську металопродукцію демпінговими, немає. Од¬нак американська сторона мала свої аргументи. По-перше, українські підприємства близько 100 тис. тонн металопродукції поставляли через фірми-посередники із південноазіатських країн, що вважається піратсь¬кими поставками. Це негативно по¬значилося на іміджі українських під¬приємств. Нині фірми-посередники збанкрутували або ж були ліквідовані, а питання українського металу існує. По-друге, і це головне, українська економіка не має статусу ринкової, а вважається перехідною. Це дає право американському департаменту торгівлі вдаватися до широких вольностей що¬до визначення "реальних" цін. Тому нині одне з першочергових питань — надання вітчизняній економіці ста¬тусу ринкової. А на переговорах між учасниками зазначеної антидемпінго¬вої процедури українська сторона на¬магається призупинити введення в дію нових ставок ввізного мита на метал на 5 років. До речі, у США роз¬глядають іще кілька питань стосовно дотримання українськими постачаль¬никами вимог антидемпінгового зако¬нодавства цієї країни. Все це свідчить про актуальність етичних питань у сфері міжнародного бізнесу [4, 69—70].

Етика — система моральних прин¬ципів, яка зобов'язує відрізняти правильну поведінку від хибної. А саме розуміння бізнес-етики бага¬то в чому залежить від системи за¬гальних і особистих моральних цінно¬стей менеджерів та виконавців. Важ¬ливо розрізняти внутрішню етику ор¬ганізації та етику її взаємовідносин із навколишнім середовищем. Стосовно організаційної етики, то її аспекти за¬значені у поширеному в США тесті на етику організації. Що ж до зовнішньої етики взаємовідносин організації з навколишнім середовищем, то вона

визначається вимогами, яких дотри¬муються у своїй діяльності провідні міжнародні компанії.

Можна навести чимало факторів, які спонукають до неетичної по¬ведінки. Серед них — недостатність законодавчої та нормативно-право¬вої бази, значний обсяг "тіньової" економіки, конкурентна боротьба, що примушує нехтувати етичними мірку¬ваннями, прагнення звітувати про рівень прибутковості за дедалі ко¬ротші періоди, тобто в кожному квар¬тальному звіті, відсутність належного стимулювання етичної поведінки керівників, загальне зниження ролі етики в суспільстві, певний тиск на рядових працівників з боку організації чи установи з метою пошуку ком¬промісів між їх цінностями і ціннос¬тями вищого керівництва, низькі мо¬ральні якості членів суспільства.

5.Роль банкіра в ступені благополуччя всіх учас¬ників економічних відносин.Цілком закономірно постає питан¬ня про можливості поліпшення етич¬ної поведінки. Такі можливості є і, як свідчить досвід зарубіжних країн, вони доволі значні, адже пов'язані з соціально-політичним життям сус¬пільства. Щодо цього надзвичайно важливу роль відіграють політичні партії, органи влади і державного уп¬равління, громадські організації (зо¬крема товариства споживачів), насе¬лення. Не меншу роль відіграє інстру¬ментарій поліпшення етичності по¬ведінки в організаціях: етичні стандар¬ти (кодекси), що описують загальну систему цінностей, етичні правила, яких мають дотримуватися працівни¬ки банківських установ. Зокрема, Ко¬декс честі українського банкіра про¬голошує: "Цивілізований ринок є еко¬номічною основою гармонійного роз¬витку сучасної правової держави. Не¬можливо уявити собі розвинуту країну без банків. Банки, об'єднуючи як своїх клієнтів виробника, продавця і споживача, значною мірою виступа¬ють охоронцями комерційної моралі. Вони природно заохочують чесність, пунктуальність, підприємливість і за¬суджують безпечність, азарт та марно¬тратство. Від дій банкіра суттєво зале¬жить ступінь благополуччя всіх учас¬ників економічних відносин."

У своїй професійній щоденній діяльності банкір утверджує:

* обов'язковість. Банкір тримає слово. Його слово цінне і надійне. Банкір бездоганний у додержанні "правил гри";

* чесність. Банкір не бере участі у незаконних та аморальних справах, вживає заходів, щоб не допускати їх;

* повагу до інтересів клієнтів.

Банкір цінує інтереси клієнта як свої власні. Це — запорука успіху та доб¬робуту всіх;

* надійність у збереженні таєм¬ниць. Банкір надійно зберігає конфіденційні відомості, довірені йому іншими особами чи організаціями;