Кредити - розрахунки

Усі операції з обліку векселів здійснюються банком на підставі договору, укладеного з підприємством—власником векселя.

Для укладення договору про облік векселів підприємство подає в банк такі документи:

•заяву;

•оригінали векселів, що пропонуються до дисконтування;

•дві ксерокопії кожного векселя (лицьовий та зворотний бік);

•реєстр векселів;

•копії засновницьких документів фірми—власника векселя;

•баланс і звіт про фінансові результати за останній звітний період;

•довідку про операції за основним поточним рахунком пред'яв¬ника векселя;

•документ, що підтверджує товарний характер векселя.

За позитивного рішення банк та власник векселя укладають дого¬вір. Предметом договору є порядок і умови придбання банком прав за векселем через його оплату до настання строку платежу.

До кредитно-гарантійних послуг, що надаються підприємствам банками, належать:

• акцептний кредит;

• звальний кредит.

Акцептний кредит — це позика, яка передбачає акцептування банком інкасованої підприємством-позичальником тратти за умо¬ви, що підприємство надає у розпорядження банку вексель до стро¬ку його оплати.

Особливість акцептного кредиту полягає в тім, що банк дає підприємству не гроші, а гарантію оплатити вексель у визначений термін. При цьому банк стає першим боржником і з економічного погляду виконує умовне зобов'язання, тобто здійснює оплату ве¬кселя лише тоді, коли підприємство не виконує своїх зобов'язань.

Акцептний кредит має короткостроковий характер і використо¬вується для фінансування оборотних засобів підприємства і перева¬жно у сфері зовнішньої торгівлі. Цей кредит дешевший для підпри¬ємств як порівняти з дисконтним, оскільки вони сплачують банку лише комісійні за акцепт векселя.

Порядок акцептного кредитування показано на рис. 4.

Рис. 4. Структурно-логічна схема акцептного кредитування підприємства.

На відміну від дисконтування векселів акцептний кредит надає¬ться векселедавцю (платнику за векселем) — звідси і його інша на¬зва — векселедавчий — і виступає як гарантійна послуга. У світо¬вій банківській практиці ця операція здійснюється за класичною схемою: кредитна угода оформлюється з використанням переказного векселя, де одержувач коштів указує платника, який повинен акцептувати вексель, тобто дати згоду здійснити платіж. Підпри¬ємство виставляє вексель на банк, тобто банк стає трасатом. Банк акцептує вексель з умовою, що до настання строку платежу за век¬селем підприємство внесе в банк суму, необхідну для його пога¬шення. Позичальник (векселедавець) може використовувати акце¬птований банком вексель як платіжний засіб для придбання това¬рів, оплати своїх зобов'язань перед іншими кредиторами, розра¬хунків з іншим банком.