Кредити - розрахунки
Кредитна лінія — це згода банку надати кредит протягом пев¬ного періоду часу в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумо¬вленої суми.
Кредитна лінія відкривається, як правило, на рік, але її можна відкрити й на коротший період. Відкрита кредитна лінія дає змогу оплатити за рахунок кредиту будь-які розрахункові документи, передбачені у кредитній угоді, що укладається між підприємством та банком. Протягом строку дії кредитної лінії підприємство може будь-коли одержати позику без додаткових переговорів з банком та інших формальностей. Проте за банком зберігається право відмови¬ти підприємству у позиці в межах затвердженого ліміту, якщо банк виявить погіршання фінансового стану позичальника. Через це кре¬дитну лінію відкривають підприємствам зі стійким фінансовим ста¬новищем та доброю репутацією. На прохання підприємства ліміт кредитування можна переглядати.Розрізняють два види кредитних ліній: сезонну й постійно відновлювальну. Сезонну кредитну лінію відкривають за періодичного браку оборотних коштів, пов'язаних із сезонністю виробництва або з необ¬хідністю створення запасів товарів на складі. Таку лінію може бути відкрито, наприклад, цукровому заводу для формування запасів цукро¬вих буряків, або овочевій базі для створення запасів овочів на зиму. Кредити овочевій базі і цукровому заводу погашаються за рахунок ви¬ручки від реалізації продукції. Погашення боргу й відсотків здійснює¬ться одноразовим платежем. У разі відкриття сезонної кредитної лінії банк в обов'язковому порядку вимагає від підприємства забезпечення.
Відновлювальну кредитну лінію може бути відкрито підприємст¬ву тоді, коли воно відчуває постійний брак оборотних коштів для відновлення процесу виробництва в заданому обсязі.
Відновлювальна кредитна лінія надається на термін, який не перевищує одного року. Особливість відновлювальної кредитної лінії полягає в тім, що підприємство, погасивши частину кредиту, може одержати нову суму, але в межах відповідного ліміту і пері¬оду дії кредитної угоди. У зв'язку з цим підприємство повинно заставити банку основні фонди або надати якусь іншу гарантію.
Нині комерційні банки України відкривають кредитні лінії, як правило, сільськогосподарським підприємствам і підприємствам пе¬реробних галузей народного господарства.
Овердрафт — короткостроковий кредит, що надається банком надійному підприємству понад залишок його коштів на поточному рахунку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку.
Для підприємства у комерційному банку може відкриватись спеціальний позичковий рахунок — контокорент (італ. conto corrente — поточний рахунок) — єдиний рахунок, на якому врахову¬ються всі операції підприємства. На контокорентному рахунку ві¬дображуються, з одного боку, погашення кредиту банку та інші платежі з доручення підприємства, з іншого — кошти, які надхо¬дять на користь підприємства (виручка від реалізації продукції, на¬даний кредит та інші надходження). Контокорент — це поєднання позикового рахунка з поточним, і він може мати дебетове та кре¬дитове сальдо.
Підприємству-позичальнику банк відкриває контокорентний ра¬хунок за схемою рис.2.
Підприємство може підтримувати комерційні стосунки з багатьма партнерами, і в нього постійно виникають грошові зобов'язання та ви¬моги. Банк бере на себе здійснення розрахунків за поточними вимо¬гами і зобов'язаннями підприємства і з цією метою відкриває йому кон¬токорентний рахунок. Грошові зо¬бов'язання, які має підприємство, можуть у певний час перевищувати його фінансові можливості. У зв'яз¬ку з цим виникає потреба в отри¬манні контокорентного кредиту.
Якщо підприємство викорис¬товує контокорентний кредит без згоди з банком або виходить за встановлені межі кредиту, то цю частину кредиту називають тер¬міном «овердрафт».
За дебетового сальдо контоко¬рентного рахунка банк за використані ним кошти сплачує підприємству відсотки, як правило, у роз¬мірі ставки на вклади до запитання. За кредитового сальдо — навпа¬ки, підприємство сплачує банку відсотки в розмірі, передбаченому кредитною угодою (рис. 3).
Відкриваючи контокорентний рахунок підприємству, банк ви¬значає ліміт кредиту, який може бути протягом року переглянутий за згодою сторін. Ліміт кредитування може бути збільшений, якщо підприємство переконає банк у доцільності такого рішення (пла¬новане збільшення обсягів виробництва тощо).