НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ -ЦЕНТР МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В БАНКАХ
Операційні рахунки використовуються для відображення та конт¬ролю витрат, фінансових результатів. Вони неоднорідні за своїм складом. До них можна віднести такі рахунки: «Витрати майбутніх періодів», «Результат поточного року» тощо.
За способом групування та узагальнення облікових даних бух¬галтерські рахунки поділяють на синтетичні й аналітичні. Синте¬тичні рахунки призначені для обліку інформації про склад і рух господарських засобів, коштів, джерел їх утворення і господарсь¬ких процесів в узагальненому вигляді і в грошовому вимірнику. Облік, що ведеться на таких рахунках, називається синтетич¬ним. У банках синтетичний облік здійснюється на рівні балансо¬вих рахунків II, III та IV порядків.
Для детальної характеристики об'єктів бухгалтерського обліку використовують аналітичні рахунки, які деталізують зміст синте¬тичних рахунків. Облік, що ведеться на аналітичних рахунках, на¬зивається аналітичним.
Національним банком України розроблені і доведені до банків методичні вказівки про ведення параметрів аналітичного обліку.
Згідно з ними банкам рекомендується поділяти параметри на такі, що належать до клієнтів (контрагентів), та на параметри безпосе¬редньо аналітичних рахунків. При цьому вважається, що всі аналі¬тичні рахунки можна розподілити між контрагентами у такий спо¬сіб, щоб кожен контрагент був зв'язаний з одним або кількома аналітичними рахунками.
Усі параметри Національним банком України поділені на дві групи: обов'язкові й необов'язкові. У свою чергу, обов'язкові пара¬метри бувають загальні та спеціальні.
Обов'язкові параметри вводяться із урахуванням вимог Націо¬нального банку України щодо звітності банків. Вони є обов'язкови¬ми для заповнення під час занесення у комп'ютерну систему нового контрагента або під час відкриття аналітичного рахунку.
Необов 'язкові параметри мають рекомендаційний характер для заповнення. Вони можуть використовуватися під час організації уп¬равлінського обліку та звітності.
Спеціальні параметри застосовуються до окремих груп аналітич¬них рахунків залежно від їхнього економічного змісту. Такі параме¬три використовуються для автоматизованого ведення окремих бан¬ківських операцій та надання спеціальної звітності Національному банку України.
Рекомендований Національним банком України формат пара¬метрів аналітичного обліку узгоджений із форматом кодування від¬повідних параметрів у класифікаторах Державного комітету статис¬тики України та Держстандарту України. Довжина номера аналіти¬чного рахунку не є фіксованою, мінімальна довжина становить 5 цифр, а максимальна — 14 цифр.
Між аналітичними й синтетичними рахунками існує нерозривний зв'язок. На аналітичних рахунках відображаються ті самі зміни, що й на синтетичних, але детальніше. Залишки й обороти всіх аналітич¬них рахунків мають дорівнювати один одному за сумою і відповіда¬ти за сумою залишкам і оборотам синтетичного рахунку, в розвиток якого їх ведуть.
Для відображення у бухгалтерському обліку та звітності майно та господарські операції оцінюються в національній грошовій оди¬ниці України. Записи за валютними рахунками в синтетичному об¬ліку здійснюються в гривні, а в аналітичному обліку — у подвій¬ному виразі: в іноземній валюті — за її номіналом і в гривні — за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на час здійснення операції.
Активи та зобов'язання в іноземній валюті мають переоцінюва¬тися на звітну дату. Але в банках така переоцінка проводиться, як правило, в кожну дату зміни курсу валюти.
Облік активів та пасивів здійснюється за фактичними витратами на їх придбання або виникнення.
Під час здійснення операцій необхідно розрізняти дату операції та дату валютування. Дата операції — це дата відображення у бух¬галтерському обліку операції в день її здійснення, тобто в день ви¬никнення прав (активів) або зобов'язань (пасивів), незалежно від то¬го, коли фактично були отримані чи сплачені грошові кошти за цією операцією. Дата валютування — це дата реального (фактичного) зарахування або списання коштів за операцією.Здійснюючи бухгалтерський облік, банки повинні зважати на за¬борону взаємного заліку активів та зобов'язань, доходів та витрат як у бухгалтерських записах, так і в фінансовій звітності, а саме: