НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ -ЦЕНТР МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В БАНКАХ

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності банки проводять інвентаризацію коштів, грошових зо-

бов'язань та майна. Інвентаризація — це спосіб бухгалтерського обліку, що забезпечує відповідність облікових даних про наявність коштів, грошових зобов 'язань та майна їхній фактичній наявності. Залежно від повноти охоплення коштів (зобов'язань, майна) інвен¬таризації бувають повні й часткові. Повна інвентаризація охоплює всі кошти, грошові зобов'язання та майно установи банку, а частко¬ва — лише один або кілька видів господарських об'єктів. Окремо можна виділити вибіркову інвентаризацію, однак за характером охоплення вона належить до часткової.

Кількість та вид інвентаризацій у звітному році, дати їх прове¬дення, перелік майна, коштів та грошових зобов'язань, що підляга¬ють інвентаризації під час кожної з них, визначаються банком, крім випадків, коли проведення інвентаризації згідно з чинним законо¬давством є обов'язковим.

Розходження фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів з даними бухгалтерського обліку, встановленими під час ін¬вентаризації, регулюються установою банку у такому порядку:

—виявлений надлишок підлягає оприбуткуванню та зарахуван¬

ню на результати фінансово-господарської діяльності як прибуток

банку;

—нестача цінностей і коштів відшкодовується за рахунок вин¬

них осіб або зараховується на збитки банку відповідно до чинного

законодавства.Для групування, відображення руху засобів, коштів, їхніх джерел і господарських процесів у бухгалтерському обліку призначені ра¬хунки. За своєю формою бухгалтерський рахунок — це таблиця, що має дві протилежні за своїм призначенням сторони — дебет і кре¬дит. Підсумки записів за дебетом та кредитом рахунків називають оборотами, а різницю між ними (з урахуванням залишку на початок періоду, за котрий беруться обороти) — сальдо.

Господарські операції відображаються на рахунках бухгалтерсь¬кого обліку з допомогою подвійного запису, тобто одночасної реєст¬рації кожної операції в однаковій сумі в дебеті одного рахунку та кредиті іншого. Внаслідок цього між рахунками виникає взає¬мозв'язок, що називається кореспонденцією рахунків. Вона відобра¬жається відповідним записом — проводкою, тобто формулою, котра показує, за дебетом та кредитом яких рахунків і в якій сумі запису¬ється та чи інша операція.

За допомогою подвійного запису господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку забезпечується контроль, тому що кожна операція в однаковій сумі відображається на дебеті од¬ного і на кредиті іншого бухгалтерського рахунків, чим досягаєть¬ся рівність підсумків оборотів за дебетом і кредитом усіх рахунків. Відсутність такої рівності свідчить про те, що під час записів опе¬рацій на рахунках допущено помилку. Крім цього, на основі по-

двійного запису контролюється економічний зміст проведених го¬сподарських операцій. Він допомагає з'ясувати, в результаті яких операцій відбулися зміни даного виду засобів, їхніх джерел утво¬рення чи господарських процесів, звідки ці засоби надійшли і куди вони вибули.

Рахунки бухгалтерського обліку поділяють на балансові і по¬забалансові. В основу розмежування відображення господарських фактів на балансових чи позабалансових рахунках у банках покла¬дено такі критерії:

1)ймовірність того, що банк отримає або втратить будь-яку май¬

бутню економічну вигоду, пов'язану з конкретним видом активу або