Вексель в платіжному обороті

Операції з векселями банк здійснює від свого імені, але за рахунок і в інтересах комітента (клієнта). За здійснення інкасо банк отримує комісійну винагороду, розмір якої визначається Радою банку самостійно. Комерційні банки приймають для інкасування векселі з оплатою в тих місцях, де є установи банків. Для здійснення комісійних операцій комітенти представляють в банк заяву, де крім просьби прийняти на комісію векселі для отримання платежу, вказується строк платежу, найменування платників, їх адреса, імя протестанта, загальне число і сума векселів.

За виконання доручення щодо інкасування векселів банк має право на:

а)відшкодування витрат за відправку та отримання векселів і одержання платежу, коли платіж за векселем необхідно одержати в іншому місці;

б)винагороду (комісію) за виконання доручення.

Банк не несе відповідальності:

а)за втрату векселів на пошті, несвоєчасне одержання їх у місці платежу з вини пошти;

б)за упущення або недоліки, допущені нотаріусом (судовим виконавцем) при опротестуванні;

в)за незалежні від банку обставини, які можуть привести до невигідних для комітента операцій.Доміциляція векселів. Доміциляцією є призначення платником за векселем будь-якої третьої особи, а такі векселі  доміцильованими.

При доміциляції векселедержатель або доміциліат робить на лицьовому боці векселя напис “Доміцильований” або “Платник  (особа)”. Цей напис завіряється підписом доміциліата.

Доміциліатом може виступати будь-яка юридична особа, що відповідно до чинного законодавства є субєктом вексельних відносин в Україні. Поряд з тим найбільшого поширення ця операція набула в банківській сфері, а іншими підприємствами практично не виконується.

Банки здійснюють доміциляцію векселів на підставі договору з векселедавцем (за простим векселем), платником або трасантом (за переказним векселем).

При здійсненні операції доміциляції платник за векселем бронює певну суму коштів для оплати векселя на окремому рахунку в банку, з якого банк здійснює оплату векселя при предявленні його векселедержателем. Банк сплачує вексель лише за умови наявності на окремому рахунку повної суми коштів, необхідних для оплати векселя.

Після укладення угоди про доміциляцію платник має перерахувати кошти у розмірі, достатньому для погашення векселя, на балансовий рахунок банку №911 “Розрахунки банків за доміцильованими векселями” у строки, що визначені цією угодою.

Предявлення до акцепту доміцильованого переказного векселя має бути здійснене в присутності представника банку-доміциліата або через цей банк.

Авалювання векселів. Аваль  гарантія третьої особи оплатити вексель, якщо зобовязана за векселем особа буде не в змозі зробити це самостійно. Особа, яка падала аваль (аваліст), стає солідарно зобовязаною за векселем у разі його неоплати особою, за яку цей аваль наданий.

Банк може здійснити авалювання векселя на підставі договору з будь-якою зобовязаною за векселем особою.

Аваль виражається за допомогою напису на лицьовому боці векселя або на додатковому аркуші (алонжі): “Вважати за аваль”, “Як аваліст за (назва юридичної особи, за яку наданий аваль)”, “Авальований” та будь-яким іншим рівнозначним написом, який підписується авалістом. В авалі обовязково має бути вказано за кого він виданий, в протилежному випадку він вважається виданим за векселедавця.