Вексель в платіжному обороті
Під час всіх інших зовнішньоекономічних розрахунків, зокрема, за фінансовими зобовязаннями, видача та індосамент векселів за межі України не допускаються.
2. Порядок розрахунків за допомогою векселів.
2.1.Видача векселів.
Підставою для видачі векселя є договір на поставку (продаж) товарів (здійснення робіт, надання послуг), що підтверджує “товарність” векселя.
Комерційні банки мають право приймати векселі в погашення наданого кредиту.
Слід мати на увазі, що згідно із статтею 220 Цивільного кодексу України у разі заміни за згодою сторін одного зобовязання (договір на поставку товарів, виконання робіт, надання послуг) іншим (зокрема, векселем) перше зобовязання втрачає силу. Тобто єдиним дійсним зобовязанням залишатиметься вексель і тому слід уважно ставитись до дотримання усіх процедур, повязаних з обігом векселів.
2.2. Заповнення векселів.
Вексельний бланк друкованим і недрукованим (читабельним) способом.
Сума платежу за векселем обовязково заповнюється цифрами та літерами.
Вексель підписується керівником і головним бухгалтером юридичної особи та завіряється печаткою.
Згідно з Правилами виготовлення та використання вексельних бланків субєктами вексельних відносин є тільки юридичні особи. Підпис на векселі складається з підписів керівника і головного бухгалтера юридичної особи і має бути завірений печаткою. Структурні підрозділи юридичних осіб (зокрема, філії комерційних банків) також мають право здійснювати підписи на векселі, яке надається їм окремим дорученням (з належним оформленням) головного підрозділу юридичної особи.
Будь-який підпис на векселі, що не відповідає цим вимогам є недійсним, однак це не тягне визнання недійсним в цілому вексельного зобовязання у разі, якщо на векселі є хоча б один дійсний підпис.
3.Вексельний обіг.
Вексель починає циркулювати на ринку, виконуючи такі функції грошей, як засіб обігу і як засіб платежу. Завдяки таким властивостям вексель зменшує потребу в грошах, значно прискорює оборот товарів оскільки вирішує проблему взаєморозрахунків (покриття боргів) між товаровиробниками.
Фактор безумовності платежу, серйозні наслідки протесту підкреслюють перевагу векселя над іншими формами боргових зобовязань.
Обіг векселів можна показати на такому прикладі. Припустимо, що три господарські організації “А”, “Б” і “В” повязані між собою виробничим процесом. Фірма “В” постачальник сировини і матеріалів для фірми “Б”, яка виготовляє готовий продукт і продає його фірмі “А”. Кругообіг платіжних засобів у цьому господарському обороті передбачає виникнення двох зобовязань: фірма “Б” має заплатити фірмі “В” за поставлені матеріали, а фірма “А” фірмі “Б” за поставлену готову продукцію. Якщо фірма “А” тимчасово неспроможна заплатити фірмі “Б” то й остання не виконає своїх зобовязань перед фірмою “В”. Це може привести до винекнення ланцюгу неплатежів. Проте такому розвиткові подій може запобігти комерційний вексель, насамперед переказний. Він дає змогу звести два (або більше) зобовязання до одного, врегулювати платежі з допомогою комерційного кредиту.
У нашому прикладі оборот переказного векселя буде мати такий вигляд (схема 1).