Банківська система

Визначимо основні функції НБУ: визначення та здійснення єдиної державної грошово-кредитної політики; здійснення емісії валюти України та організація її обертання; кредитування комерційних банків, організація системи рефінансування; встановлення правил проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку та звітності; визначення системи, порядку і форми розрахунків; проведення державної реєстрації банків і кредитних установ та ліцензування банківських операцій; здійснення всіх необхідних видів банківських операцій; розробка прогнозу платіжного балансу України, укладання звітного платіжного балансу України; проведення валютного регулювання, визначення порядку здійснення розрахунків з іноземними державами, організація і здійснення валютного контролю; забезпечення накопичення, зберігання і проведення операцій із золотовалютними запасами і резервами; здійснення банківського нагляду за діяльністю банків і кредитних установ; аналіз та прогнозування стану грошово-кредитних, фінансових, цінових і валютних відносин; організація інкасації і перевезення грошових знаків та інших коштовностей; реалізація державної політики з питань захисту державних секретів у системі НБУ; підготовка кадрів для банківської системи України тощо.

НБУ може використовувати спеціальні засоби, що за технологією поділяються на прямі і непрямі.До прямих засобів належать обмеження на розмір відсоткових ставок, колективні та індивідуальні кредитні межі, резервні вимоги.

Непрямі засоби побічно впливають на функціонування всієї банківської системи. Ось деякі з них – операції на ринку, договори про викуп цінних паперів, вільні кредитні аукціони, переговори і попередження тощо.

Вважається, що основними інструментами і методами грошово-кредитної політики НБУ є: визначення меж відсоткових ставок за кредитами і депозитами НБУ; визначення норм обов’язкових резервів, що депонуються в НБУ; операції на відкритому ринку; встановлення для банків і фінансово-кредитних установ прямих кількісних обмежень; рефінансування банків і надання кредитів уряду України; регулювання об’єму грошової маси в обігу; валютне регулювання.

Універсальні і спеціалізовані банки України

Відомо, що універсальні і спеціалізовані або комерційні банки є базовою ланкою дворівневої банківської системи України [1, 18]. Їх головна характерна особливість – відсутність права емісії банкнот. Універсальні банки здійснюють усі види банківських операцій, а спеціалізовані мають обмежені функції і здійснюють один або декілька видів банківських послуг.

Комерційний банк – це сучасна фінансова організація, що займається широким спектром послуг кредитного, страхового і платіжного напрямів та виконує різноманітні фінансові операції щодо будь-якого економічного об’єкта.

Вважається, що питаннями діяльності українських комерційних банків є: прийом заощаджень та інших коштів; надання кредитів; здійснення інвестицій; переміщення коштів тощо.

Але комерційним банкам забороняється діяльність у сферах матеріального виробництва і торгівлі та у всіх видах страхування.

Сучасну систему комерційних банків в Україні інколи умовно поділяють на три групи: системні банки; нові комерційні банки; банки з 100 % іноземного капіталу.

Перша група складається з колишніх державних спеціалізованих банків: “Промінвестбанк”, “Ощадбанк”, АПБ “Україна”, “Укрсоцбанк”. Друга група – це нові універсальні і спеціалізовані банки, створені за останні роки. Третя група – це філії великих міжнародних банків і фінансових груп.

За статистичними даними на 1 липня 1998 року, в Книзі реєстрації банків, валютних бірж і фінансово-кредитних установ зареєстровано 221 банк. При чому у формі відкритих акціонерних товариств – 131, у формі закритих акціонерних товариств – 54 та у формі товариств з обмеженою відповідальністю – 36. За формою власності виділяються 2 державних банки (“Ощадбанк”, “Укрексімбанк”) [18].

Реєстрації і ліцензуванню нових банків в Україні приділяється велике значення, тому що вони у перші роки існування схильні до банкрутства. Для запобігання зловживань у цьому питанні їх реєстрація здійснюється НБУ на основі спеціальних критеріїв і вимог. Головною вимогою для реєстрації банку є наявність мінімального розміру статутного фонду, що становить 1 млн. ЕКЮ, а для банків за участю іноземного капіталу – 5 млн. ЕКЮ, якщо частка іноземної участі не перевищує 50 % статутного фонду, і в розмірі 10 млн. ЕКЮ – для банків із часткою іноземної участі 50 % і більше.