Банківська система

План

1. Банківська справа в Україні

2. Національний банк України – гарант стабільної урядової грошової політики

3. Універсальні і спеціалізовані банки України

4. Мета державної банківської політики

Література

Банківська справа в Україні

Банківська система в Україні започаткована 20 березня 1991 року з прийняттям Закону України “Про банки та банківську діяльність”, який став законодавчою основою створення Національного банку України (НБУ). Національний банк України – юридично і фактично центральний банк держави. Цим Законом були закладені основи класичної дворівневої банківської системи України.

За останні дев’ять років в Україні проведена конкретна практична робота щодо створення національної грошової кредитно-дебетової системи: впроваджена дворівнева банківська система; введена в обіг національна грошова одиниця; побудована національна база для емісії паперових грошей і карбування монет; запроваджена система електронних рахунків; удосконалена система бухгалтерського обліку на основі міжнародних стандартів; створено національну біржу тощо.

Але банківська система України на сучасному етапі ще не є ефективною. Велика кількість банків є прихованими банкрутами. Вони функціонують у нестабільному інфляційному середовищі з нерозвиненим податковим і фінансовим законодавством.

Банківська система України сьогодні має високу вартість фінансового посередництва, спостерігається відсутність національної мотивації для збереження коштів і розміщення кредитів, ускладненість питань діяльності небанківських комерційних посередників тощо. Складними для реалізації залишаються питання, що стосуються банківської таємниці.

Тобто існує безліч проблем, які найближчим часом необхідно розв’язати у межах сучасних інформаційних технологій розвитку банківської системи України з метою: покращання залучення заощаджень населення України і сприяння росту національної економіки; удосконалення розвитку фінансових механізмів; підвищення ефективності розподілу грошових ресурсів між українськими підприємствами; здійснення контролю за фінансовим станом підприємства на національному ринку під наглядом банків; автоматизації проблеми неплатежів та розробки інструментарію її подолання; вдосконалення і підвищення ефективності платіжної системи на національному та міжнародному рівнях.

Потрібно створити фінансову інфраструктуру, яка буде базуватися на сучасних інформаційних технологіях, національній правовій системі, системі банківського аудиту тощо.

Національний банк України – гарант стабільної урядової грошової політики

Відомо, що НБУ є юридичною особою з державною формою власності, його статутний фонд формується винятково на основі засобів держави. Розмір фонду затверджується рішенням Верховної Ради України, а статут – Президією Верховної Ради [18, 27]. Незалежність НБУ означає, що йому надається можливість досягати мети монетарної політики без втручання інших організацій. Засади незалежності не виключають того, що НБУ періодично звітує перед Верховною Радою України про свою діяльність. Остання призначає Правління НБУ, регулярно розглядає звіти та аудиторські висновки про діяльність НБУ.

У систему НБУ входить центральний апарат, регіональні управління, розрахункові палати, центральне сховище, спеціалізовані підприємства, банківські вищі та середні навчальні заклади та інші організації, які необхідні для успішної діяльності банку. Керує НБУ Правління банку. Правління НБУ приймає нормативні постанови, що є обов’язковими для виконання всіма структурами державної влади, а також юридичними та фізичними особами на території України.